
Україна може розвивати власний національний суверенний проєкт, інтегрований до Євразійського степового поясу за віссю:
Україна - Закавказзя -- Казахстан - Китай.
Цей проєкт можна назвати умовно "Українська паралель" або "Євразійський український степовий коридор".
Також і шанси на появу "українського меридіана" на векторі Балто-Чорноморської осі:
Балтія - Польща - Україна - Туреччина - Близький Схід - Індія.
Отже мова йде про геополітичну точку перетину двох ключових осей - євразійської та балто-чорноморської, яка формується в Україні.
Це стає метагеографічною гарантією збереження нашого суверенітету у довгостроковій перспективі.
"Українська паралель" - це розвиток Транскаспійського міжнародного транспортного маршруту.
Максимально безконфліктного міжнародного проєкту.
Такий проект - це світ без воєн, де країна стає щороку багатшою за рахунок логістичної ренти, потоку товарів, енергії, інвестицій і технологій.
На південному заході Казахстану, на півострові Мангишлак, розташований єдиний великий (вантажообіг до 20 млн тонн на рік) порт цієї країни на східному березі Каспійського моря - порт Актау, що є ключовою ланкою в Транскаспійському транспортному коридорі, який з'єднує Китай із ЄС в обхід території РФ.
Важливо, що Китай зацікавлений у розвитку мінімум двох таких альтернативних маршрутів. Обидва йдуть через Центральну Азію, один - до Ірану і далі до Туреччини, другий - до Закавказзя.
Ця транспортна ланка є частиною міжнародного проєкту "Новий Шовковий шлях" (Україна - Грузія - Азербайджан - Казахстан - Китай), який проходить в обхід РФ.
Зауважу, що низка цих країн були учасниками такого блоку, як ГУУАМ, ініціатором створення якого виступала Україна.
До речі, в Актау є й аеропорт, а в Україні - потенціал розвитку транспортної авіації. Як і у Казахстану, де планують побудувати ще три аеропорти, а в Актау - створити аерохаб.
В Україні теж можна було б створити аерохаб в Узині та з'єднати його з аерохабом в Актау як частину повітряного транспортного коридору ЄС - Китай.
Китай активізував реалізацію своїх логістичних проєктів у Закавказзі, насамперед у Грузії.
Компанія China Communications Construction сompany у рамках логістичного проєкту Китаю "Один пояс - один шлях", розпочинає будівництво нового глибоководного порту в Грузії.
Обсяг інвестицій становитиме 600 млн дол. Потужність зберігання порту - 600 тис. контейнерів.
Україна могла б "змонтувати" свій геополітичний проєкт Євразійського степового коридору та китайський проєкт "серединного коридору" в рамках загальної концепції Нового шовкового шляху.
Для цього Україна може розширити свої порти на Дунаї, провівши там днопоглиблювальні роботи, та створити в Одесі регіональну зону вільної торгівлі на умовах порто-франко.
Євразійський український степовий коридор, що з'єднає Китай та ЄС, може повністю відновити транзитивність України як країни-хабу між Європою та Азією.
Перевага цього напряму для України - коридор проходить територією або нейтральних до України країн, або дружніх: Казахстану, Азербайджану і Грузії.
Всі три держави підтримують територіальну цілісність України на міжнародному рівні.
Хто такий Олексій Кущ?
Олексій Кущ - фінансовий аналітик, економічний експерт. Живе у Києві, працює в Аналітичному центрі "Об'єднана Україна". Автор аналітичних публікацій, активно веде блог на своїй сторінці у Facebook. Колишній радник президента Асоціації українських банків.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
