Зустріч Пригожина з Путіним це:
1. Різке ослаблення Путіна. Ще в серпні минулого року він перестав бути альфа самцем в політиці. Тепер він "колективний Путін", який буде приймати всі рішення з оглядкою на своє оточення.
2. Оприлюднення самого факту такої зустрічі свідчить те, що в РФ немає секретів. Там все тече. Рішення про оприлюднення було зроблене, судячи з усього, на випередження. Якесь із західних ЗМІ мало дати цей "ексклюзив".
3. З великою долею імовірності можемо говорити про те, що "завів" Пригожина до Путіна Ковальчук. Треба буде слідкувати, але виглядає так, що Ковальчуки в тандемі з Кірієнком стають найвпливовішою групою в Кремлі. Для нас це не найкращий сигнал: цей тандем - найрозумніший і найсистемніший в оточенні Путіна.
4. Щодо керівництва армії, то тут Путін продовжує грати в стару "сирійську гру": не створювати нових жукових (в Сирії керівник воєнного угрупування РФ тримався на керівній посаді 7-9 місяців). Зараз те саме буде і з керівництвом, так званого, СВО. При цьому, Путін впевнений, що Україна не зможе продавити мінні поля на півдні України і, вважає, що можна за війну особливо не переживати.
5. Щодо Пригожина, то він так і не закрив свій медіа-холдинг і залишається головним росіянином в Африці. Він "зменшив оберти", але точно чекає слушної нагоди, щоб увірватися в політику. І Путін не може його ліквідувати, ні зараз, ні в короткостроковій перспективі (причини - читай п.1).
6. В цілому, зараз, судячи з усього, ситуацію в верхах вдалося дещо застабілізувати. Але ця стабілізація полягає в створенні віртуального світу для комфорту однієї людини - Путіна. Групи впливу будуть певний період часу підтримувати в Путіні ілюзію його всевладності, щоб ним маніпулювати. Як довго триватиме це затишшя, поки дуже складно сказати. Єдине, що можна впевнено говорити, так це те, що цей конструкт не може бути довговічним. Головне питання полягає в тому, чи наважаться групи впливу Кремля почати транзит влади ще до наступних виборів президента. Поки вірогідність такого процесу 30 на 70. І це прийому, що 2-3 місяці тому вірогідність такого сценарію наближалася до нуля.
Хто такий Вадим Денисенко?
Денисенко Вадим Ігорович (нар. 7 квітня 1974, Київ) - виконавчий директор Українського інституту майбутнього, журналіст, бізнесмен, народний депутат України VIII скликання. У 1997 закінчив Київський університет імені Т.Шевченка, спеціалізація "українська мова і література", в 1998 – закінчив факультет гуманітарних наук Києво-Могилянської академії.
Доктор історичних наук (дисертація про створення авторитарного режиму Віктора Януковича, співзасновник Еспресо TV, співавтор книжки про наріжні закони функціонування політики "Політики не брешуть"), пише Вікіпедія.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред в Google News
