Орбан заявив, що країни ЄС близькі до обговорення направлення миротворців в Україну.
Здавалось, проста фраза, але за нею криється величезне підґрунтя.
Перше. Миротворці могли б зупинити бойові дії. Ну як могли – швидше б вони зафіксували зупинення бойових дій, а не зупинили їх. Тобто, обидві сторони дають згоду, бо видихались в цій війні, а миротворці просто фіксують своєю наявністю цю згоду. Так, є ще один варіант, коли на миротворців дає згоду Рада Безпеки ООН, і тоді воно не потребує згоди сторін. Але, ми всі пам’ятаємо, що у Раді Безпеки ООН сидить росія, яка має право вето. Тому варіант лише за згодою сторін.
Друге. Не згадаю жодного випадку коли б введення миротворців сприяло б відновленню цілісності країни. Швидше, навпаки, вони закріплювали той поділ, що складався на момент введення військ. Тобто, рф в такому б випадку, продовжує контролювати окуповані території України і продає це росіянам як перемогу у війні. Це або фіксація назавжди такого поділу, або – можливість передишки та акумуляції зусиль перед наступним наступом. І так, це зниження ризиків до подальшої ескалації конфлікту, але не гарантія.
Третє. Орбан – це рот путіна. Тому швидше за все саме Путіну сьогодні вигідне введення миротворців (що говорить про те, що в рф розуміють недоцільність, або точніше неспроможність продовження виграшної війни і можливість хоч якось зафіксувати ті захоплення, які вони вже здійснили). Це вже добра звістка, бо якщо ворог хоче перемир’я, це говорить про те, що він ослаб і відчуває подальшу поразку.
Чи дасть Україна згоду на миротворців – зрозуміло, що зараз ні. Але якщо ця фраза відкриває т.зв "вікно Овертона" (розпочинає дискусію про майбутні дії) то будемо очікувати, що це питання не один раз буде порушуватись і обговорюватись у західному суспільстві – в суспільстві, яке чим далі, тим більше відчуватиме втому від російсько-української війни. І можливо з часом, дійсно почне обговорюватись офіційно. І не виключено, що на Україну може здійснюватися тиск – в тому числі й шляхом обмеження постачання зброї та фінансів на війну. І не виключено, що ми будемо вимушені піти на таке рішення. Але лише в тому випадку, якщо ми до цього часу не переможемо. Тому, рухаємось вперед і виганяємо цю окупаційну заразу з нашої країни. Тим більше в умовах, коли кремль опосередковано уже почав демонструвати свою слабкість.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред