Про що Зеленському варто було б поговорити з Сі

Деякі мої колеги вважають, що Китай вже є союзником Росії. Насправді будь-які союзницькі відносини Китаю з РФ чи будь-якою іншою країною – це нісенітниця. Китай не бере на себе жодних союзницьких зобовʼязань і не є членом військово-політичних чи геополітичних альянсів – він, навпаки, уникає будь-яких союзницьких зобовʼязань, у тому числі з Росією. Жодних договорів про спільну оборону, надання військової підтримки, великих постачань зброї і участі китайських інструкторів у війні в Україні на даний момент бути не може. Я не кажу, що цього взагалі бути не може, але враховуючи весь контекст відносин Китаю з Заходом, реакцією Пекіна на санкційні механізми, що діють, усе вказує на те, що Китай цього максимально уникатиме.

Рекомендуємо:

Китай зацікавлений у повільній війні в Україні, вона може тривати роками - Віталій Кулик

Тому якщо відбудеться зустріч між Зеленським та Сі Цзіньпіном, це може бути кроком до досягнення певного розуміння. Принаймні до розстановки акцентів і визначення ролі Китаю – може він бути посередником, чи це неможливо в принципі. Виходячи з того тексту, що був озвучений Китаєм та заяв китайських дипломатів щодо плану врегулювання в Україні, цей документ жодною мірою не може лягати в основу великого переговорного процесу. Але це не виключає того, що Китай з Туреччиною не можуть створити концепт інтересів, які підштовхнуть Росію до якихось поступок і реального діалогу. Поки що ми цього не спостерігаємо – Китай на міжнародних майданчиках солідаризується з Росією, оскільки розглядає її як інструмент тиску на Захід. З цього випливає, що Китай зацікавлений в тому, щоб війна в Україні продовжилася. Принаймні не в гарячій фазі, а з малою інтенсивністю, але щоб ці протистояння між Росією та Заходом в Україні (як вони це бачать) знекровлювало і Захід, і Росію. Росія стає більш договороздатною стосовно Китаю, перетворюється на звичайного клієнта китайської допомоги, інвестицій та технологій, а в кінці – на політично залежного субʼєкта, яким Китай може маніпулювати. А Захід, витрачаючи гроші, техніку і потенціал, стає більш поступливим в частині економічного протистояння з Китаєм і не педалює безпекових питань, щодо яких Китай нервує, зокрема Тайваня. Для України це не дуже добре, і саме про це Зеленський має говорити з Сі Цзіньпінем, бо саме так це виглядає з Києва.

Віталій Кулик, спеціально для Главреда

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред