Про останні скандали в українсько-польських відносинах

Польща стала, безперечно, одним з наших головних союзників у цій війні. Поруч, мабуть, з Литвою і Великою Британією. І це сталося не з великої любові, а з майже 100% співпадіння інтересів. І не просто інтересів, а потреби виживання для обох народів.

Судячи з кадрів, які поширює наш Офіс Президента, між Зеленським і Дудою на цьому тлі встановилися дуже приязні відносини. І загалом про невдячність України, здається, досі не йшлося.

Тим не менше, Польща в певний момент заблокувала експорт українського збіжжя через свою територію. Навряд чи цей крок можна вважати дружнім, особливо, у тій економічній ситуації, в якій опинилася Україна. Прямо кажучи, це - акт економічної війни. Причому, односторонній, бо Україна, зрозуміло, дзеркальними заходами відповісти не може.

Але якоїсь різкої реакції офіційного Києва з цього приводу я не памятаю. Польща діє виключно у власних національних інтересах, і нічого нам не винна. Таким було загальне сприйняття ситуації українською стороною.

Але коли на тлі власних економічних санкцій деякі польські політики почали говорити про "брак вдячності" з боку українців, то це вже був явний перебір.

Рекомендуємо:

У Польщі та України є розбіжності, країни їх обговорять - глава польського МЗС

Українська сторона мала всі підстави образитися. Але виклик посла - це була явно неадекватна реакція, яка перевела звичайну сварку в публічному просторі в площину міждержавної політики. Тобто, криза відносин - це вже наша провина.

Загалом, наша зовнішня політика явно потерпає від імпульсивності і непрофесійності. Обіцянка "дякувати кожного ранку" Великій Британії, висилка грузинського посла, виклик польського посла - це поведінка ображеної дитини, а не державного керівництва.

З цим треба щось робити. Під час війни нам це, можливо, й пробачають, але поваги з боку партнерів нам це точно не додає.

Джерело

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред