Чутки про те, що найближчими днями Україна отримає статус кандидата в члени Євросоюзу, все більше і більше трансформуються у впевненість в тому, що це справді станеться.
За інсайдерською інформацією, Європейська комісія дасть позитивний висновок відносно кандидатства, а відтак є підстави вважати, що і Європейська рада за тиждень повторить те саме. Але – до цього рішення про надання кандидатства вона, скоріше за все, додасть кілька зауважень і пропозицій, які окреслять, що Україна повинна буде виконати, аби почати переговори про вступ до Євросоюзу. Всі ці вимоги нам добре відомі, бо вони говорені і переговорені багато разів: верховенство права, судова реформа, реформа СБУ тощо.
Якщо Україна піде таким шляхом, це дуже позитивний результат. В кінцевому рахунку, нормальну судову систему потрібно мати не в Німеччині, а в Україні. Відмовитися від "телефонного права" треба нарешті в Україні, а не у Франції чи Італії.
Насправді така формула покаже українській владі, що м’яч на нашому боці поля. Якщо ми хочемо, щоб Україна справді рухалася в ЄС, значить, потрібно реально робити свою справу, не виголошуючи популістські гасла. Потрібно говорити як є: потрібно нам мати тіньову економіку чи не потрібно, потрібно нам мати цивілізовані суди, чи там будуть при вході вивішені прейскуранти.
Після Рамштайну-3 вже немає підстав остерігатися, що непублічно від України вимагатимуть піти на поступки Росії в обмін на статус кандидата. Так питання вже не стоїть. Хоча ще кільки тижнів тому і були підозри, що візит Макрона, Шольца, Драгі та Йоганніса до Києва буде черговою спробою обміняти перспективу членства в ЄС на поступки Росії. Але зараз все більше і більше західних політиків цю ідею відкидають.
Дуже радий, що сьогодні і Шольц, і Макрон, і Драгі (у Йоганніса позиція більш-менш адекватна) побачили, що таке Росія в дії, коли відвідали Ірпінь. Макрон весь час говорить про те, що Росії треба "зберегти обличчя", а сьогодні він нарешті побачив, яке саме обличчя він намагається зберегти. Шольц вважав, що не треба постачати Україні озброєння, а сьогодні побачив, що означає відсутність озброєння – це означає, що Росія буде знову знищувати міста та вбивати цивільних громадян. Італійці представили в ООН проект, по суті, капітуляції України під красивими гаслами і вивісками, а сьогодні Драгі переконався, що їхні пропозиції були абсолютним абсурдом.
читайте такожЗаручини з Євросоюзом: чим це допоможе Україні у війні проти Росії
Із кожним таким приїздом до України у людей починає просинатися совість, і навіть суто людський сентимент гратиме на розуміння того, що нормальний західний політик не може сприймати Росію як партнера після всього того, що вона творить в Україні, бо це означатиме для нього політичний суїцид. Процес переосмислення того, що таке Росія, що з нею не можна грати за старими правилами, набирає обертів.
Якою може бути практична користь від отримання статусу кандидата в члени ЄС? Тут слід виділити два моменти.
Перший – політичний, і він є надзвичайно важливим. Він полягає в тому, що таким рішенням Євросоюз остаточно і безповоротно сказав: Україна – це європейська країна, ми є однією сім’єю, українці є європейцями, і їхнє майбутнє серед нас. Таким чином, підводиться риска під тими заявами, які тиражувала Росія, а у нас підгавкували її посіпаки типу Медведчука та Бойка, що "Україну в ЄС не чекають". Тепер виявляється, що насправді чекають, а з усіма цими російськими наративами слід нарешті покінчити.
читайте такожЧому російські Іскандери можуть опинитися біля кордону ЄС
На Україну в ЄС чекають. А час очікування та набуття повноцінного членства в Євросоюзі залежить від України і від того, як швидко вона зможе привести себе у відповідність необхідним критеріям. Тобто м’яч на нашому боці поля.
Другий – статус кандидата в члени ЄС надає країні перші можливості отримання фінансової підтримки. Але навіть зараз, без кандидатства, в Євросоюзі ухвалене рішення про те, що буде створена ціла програма допомоги України та її відбудови. А це і є фінансова, практична і матеріальна підтримка. Втім, не думаю, що йтиметься про якісь серйозні вливання в контексті протидії російській агресії, бо ЄС як інституція такими потужностями не забезпечений. Але ми знаємо, що фактично кожна країна ЄС є членом НАТО, тому від окремих країн ми зможемо отримати додаткову військову допомогу, яка дозволить завершити війну з Росією та поставити РФ на місце.
Тож не варто остерігатися, що статус кандидата буде порожньою формальністю, яка не передбачатиме ні допомоги, ні підтримки і яка стане свого роду відмазкою ЄС, аби ми не домагалися активно членства в Євросоюзі та менше критикували його за те, що надає нам недостатньо зброї. Цей статус – не формальність, він наповнений конкретним змістом.
Якщо до цього рішення нам прив’яжуть кілька тем, то їх нам доведеться закрити. А вже після того, як будуть виконані всі необхідні умови, настане етап формального початку переговорів про вступ до ЄС. Є більше 30 окремих файлів, які носять дуже конкретний характер і передбачають переведення українського законодавства та реалій у відповідність до європейських стандартів – починаючи від якості води і закінчуючи викидами в атмосферу від металургійних заводів. Це все дуже кропітка робота профільних відомств, які повинні будуть крок за кроком доводити цю справу до кінця.
Втім, ще під час підготовки до підписання Угоди про асоціацію з ЄС багато чого було прописано і виконано. Тож у нас хороший старт, тому що частину цих завдань ми вже виконали.
Як Росія відреагує на отримання Україною статусу кандидата в члени ЄС? Вона буде скреготати зубами, плюватися отрутою через Скабєєву, Кисельова, Соловйова та весь цей смітник. Вона наводитиме приклад Туреччини, яка вже 20 років вступає, але так і не вступила до ЄС. Одним словом, Росія намагатиметься очорнити саму ідею європейської інтеграції, говорити, що все це фейки і задурювання українців, і насправді їм потрібно розвернутися та рухатися в російському напрямку.
читайте такожПерелом у війні з Росією: чому друга половина червня буде знаковою
А так, нічого нового ми не побачимо. Навіть свої улюблені методи типу підкупу і шантажу Росія не зможе особливо застосовувати. Тут їй уже не до жиру... Коли потік нафтодоларів був нескінченним, і в Росії не рахували гроші – мільярд наліво, мільярд направо, це була одна історія. А тепер, коли ситуація стала критичною і стає дедалі складнішою для Росії, не виходить надто розкидатися грошима – їй би свої дірки залатати. Нещодавно міністр фінансів РФ запропонував усім російським чиновникам пересісти на Лади – може, краще вже одразу на Москвичі? Якщо вже все аж так погано, на такі масштабні речі, як підкуп і шантаж, у Росії не вистачить ресурсів.
До того ж, західні країни добряче підчистили ці шпигунські гнізда Росії за кордоном, і там значно поменшало тих, хто займався організацією підкупів, шантажу і т.д. Тому зараз у РФ ситуація доволі песимістична.
Володимир Огризко, керівник Центру досліджень Росії, екс-міністр закордонних справ України, спеціально для Главреда
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Viber
