Сучасна геополітика входить у фазу складних енергетичних маневрів, де нафта знову стає ключовим інструментом тиску. На тлі непрямих сигналів про можливе потепління відносин між Вашингтоном та Москвою постає питання реальних мотивів адміністрації США у грі проти Китаю та ЄС. Політолог та аналітик Вадим Денисенко аналізує, чому американські санкційні послаблення щодо російської сировини є частиною глобальної стратегії контролю над логістикою, а не просто жестом у бік Кремля. Докладніше про те, як іранський кейс змінює світові правила гри та які ризики це несе для України - у матеріалі автора.
Трамп відмахнувся від звинувачень Росії в допомозі Ірану. І на цьому фоні частково зняв санкції на російську нафту. З великою долею імовірності ми можемо говорити, що маємо чергове потепління стосунків з Росією, яку вчергове в Білому домі розглядають як союзницю перед переговорами з Китаєм.
відео дня
1. Для розуміння всіх процесів потрібно почати з головних мотивів. А в США вони залишаються незмінними: отримати контроль над логістикою та ціноутворенням на світову нафту плюс максимально заробляти на ЄС. Все це вкрай важливо Трампу для отримання козирів для переговорів з Китаєм і подальшим встановленням правил гри світової торгівлі, вигідних для США.
2. Зараз складається ситуація, коли проблемою є не лише ціна на нафту, але й наявність цієї самої нафти. Затягування війни може спричинити суттєвий дефіцит нафти в світі. І найсуттєвіші проблеми через цей дефіцит можуть виникнути в Китаї та ЄС.
3. США доволі активно демонструють, що почали підготовку до наземної операції разом з союзниками (перш за все Туреччиною та Азербайджаном). Проте, поки в Вашингтоні, схоже все ще продовжують вірити в зміну (розворот) режиму, який дозволить отримати контроль над нафтогазовим комплексом без наземної операції.
4. На цьому фоні, потепління стосунків Росія - США- це не зовсім про Іран. Це про гру Вашингтона в Європі та Китаї. А ми, на жаль, не є частиною цієї гри. Розрахунок простий - Китай змушений буде йти на поступки американцям, а ЄС буде змушений частково повертатися до духу Анкориджа. Звичайно, життя вноситиме свої корективи, але вихідна точка саме така.
5. У мене складається враження, що у нас мало хто задумується над тим, що Іран змінює (процес запущено і він триває) світові правила гри. І нам потрібно думати, як виживати в цих нових вводних.
Про персону: Вадим Денисенко
Денисенко Вадим Ігорович (нар. 7 квітня 1974, Київ) – журналіст, керівник аналітичного центру Ділова Столиця, народний депутат України VIII скликання. У 1997 закінчив Київський університет імені Т.Шевченка, спеціалізація "Українська мова і література", в 1998 – факультет гуманітарних наук Києво-Могилянської академії.
Доктор історичних наук (дисертація про створення авторитарного режиму Віктора Януковича, співзасновник Еспресо TV, співавтор книги про наріжні закони функціонування політики "політики не брешуть"), пише Вікіпедія.
Виконавчий директор Українського інституту майбутнього (2020-2023).
З вересня 2023 і дотепер – радник керівника Української добровольчої армії (УДА) Дмитра Яроша з інформаційних питань.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
