ООН померла, карати росіян за геноцид українського народу доведеться самій Україні

Комісія ООН у своєму звіті про дії російської армії в Україні зазначила, що вона "не виявила доказів геноциду українського народу".

ООН хвора. Це зрозуміло хоча б із того факту, що організація не змогла нічого зробити з Росією, і РФ досі залишається членом ООН, володіє вирішальним голосом, що блокує будь-які резолюції, тощо.

ООН виродилася в імпотентну організацію і стала іграшкою авторитарних режимів, які крутять нею, як хочуть. Фактично спайка Китаю і Росії робить ООН знаряддям легалізації їхніх злочинів, перш за все, злочинів Росії в Україні, оскільки вважає за краще займати позицію "а давайте нічого не робити".

Це стосується не тільки ООН, а й організацій, які є її частиною, наприклад, МАГАТЕ. МАГАТЕ давно могло б ввести обмеження щодо компанії "Росатом", зокрема, накласти мораторій на введення в дію нових блоків, які будує "Росатом" по всьому світу. Але це агентство нічого подібного не робить, тому що є вплив Росії.

Зрозуміло, що далеко не всі країни-члени ООН симпатизують Україні. Перш за все, йдеться про Глобальний Південь. Ці країни симпатизують Росії прямо або непрямр, а, залишаючись нейтральними, підіграють РФ.

Відповідно, ООН уже не може бути тією інстанцією, якою вона замислювалася. Зокрема, ООН більше не є інструментом захисту від агресії і покарання за агресію, як це замислювалося, це факт.

Все це було зрозуміло вже по тому, як організація поводилася по відношенню до Ізраїлю. Скільки було резолюцій щодо Ізраїлю, коли проводилися війни проти нього! Але виходило, що Ізраїль винен мало не у всьому, хоча він був об'єктом агресії.

А коли в 2014 році Росія напала на Україну, тобто коли одна з країн, яка зобов'язалася підтримувати світовий порядок і систему безпеки, анексувала чужі території, ООН промовчала. Тоді ООН померла. У той час обговорювалося питання, як обмежити право вето Росії в ООН, це тривало вісім років, але нічим не закінчилося.

Висновок такий: ми повинні усвідомлювати, що багато міжнародних інституцій нічим не допоможуть Україні, як і міжнародні суди. У нас дуже спрощене розуміння того, що міжнародний суд або трибунал обов'язково матиме результат, і всі винні будуть засуджені. Однак це далеко не факт.

Головне питання трибуналів полягає в тому, як буде забезпечена явка обвинувачених. Росія, швидше за все, не видасть нікого або видасть якихось дрібних сошок, та й то не факт. Наприклад, засудили в Гаазі Гіркіна за участь у збитті МН-17. Ну то й що? І нічого. Росія його не видає і не видасть.

Тому Україна повинна взяти на себе функціонал правосуддя – знаходити цих людей і засуджувати.

Так робив Ізраїль. Ізраїльтяни розуміли, що якщо вони цього не зроблять, то ніхто не зробить. Вони знайшли Ейхмана в Аргентині в 60-і рр., привезли в Ізраїль, засудили і повісили.

Згадайте також відому історію, коли "Моссад" оголосив полювання на терористів, які на Мюнхенській олімпіаді напали на ізраїльську збірну і вбили багато людей. Багато хто упускає момент – на якому етапі Голда Меїр дала вказівку починати знищувати терористів. А після того, як у Німеччині терористів просто не змогли засудити і відпустили. Послідувала реакція Ізраїлю: терористів потрібно знищувати.

Тож у наших інтересах, щоб правосуддя здійснилося будь-яким способом. Щоб кожен льотчик, який бомбив мирні українські міста, кожен артилерист, айтішник, який програмував ракети, та інші люди нижньої та середньої ланки, які точно не потраплять до Гааги чи будь-якого іншого міжнародного суду, були засуджені та покарані.

Рекомендуємо:

Головний урок, який Україна повинна засвоїти на прикладі Ізраїлю

Адже наша СБУ претендує на звання "Моссада". Пан Малюк уже не приховує, що СБУ розширює поле діяльності на територію Росії і вже активно працює всередині РФ. "Бавовна" там, "бавовна" тут... То щось вибухнуло в Ростовській області, то Кримський міст…

Так і потрібно діяти, тому що це в наших інтересах. Кожен російський військовий повинен пам'ятати, що за будь-який його злочин проти України він буде покараний у будь-який спосіб. У наших інтересах, щоб росіяни раз і назавжди це запам'ятали.

ООН не знайшла доказів геноциду українського народу і не знайде їх. Поясню на прикладі справи Караджича в Гаазі. Звинувачення за геноцид було з нього знято, але залишилося 10 інших пунктів звинувачення. І це при тому, що явно був геноцид – вбивалася чоловіче населення в Боснії і Герцеговині.

А тепер послухайте передачі російського телебачення, послухайте, що вони говорять. Сумнівів не залишиться в тому, що Росія здійснює геноцид українців. Це визнають США і відкрито про це говорять, але ООН цього не бачить.

Враховуючи все, що було сказано вище, зрозуміло, що ООН ніколи і не побачить геноциду в Україні.

Відповідь на питання, чому ООН танцює під дудку Росії, проста – тому що авторитарні режими добре платять. ООН краще нічого не робити – гроші отримують, і добре.

Але ж факти, які доводять геноцид українського народу і які не хоче бачити ООН, лежать на поверхні. Наприклад, масове вивезення дітей на територію Росії – це і військовий злочин, і геноцид; заборона української мови на окупованих територіях; знищення людей, які захищали Україну. Багато фактів. Російські військові знищують українців саме за національною ознакою. Але ООН цього не бачить.

Тарас Загородній, політичний і економічний експерт, спеціально для Главреда

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред