
Операція "Труба"...
Російськими пропагандистськими майданчиками зараз масово розносять бравурні оди і пафосні репортажі про те, наскільки прорив російських військ до Суджі газовою трубою є унікальною і високоефективною операцією. І це звучить вкрай неоднозначно на тлі того галасу, який стояв серед так званих z-військкорів стосовно того, що операція "Труба" завершилася повним провалом і катастрофою.
Тим часом, у мене з'явилася дуже цікава інформація для оцінки результативності цієї операції, а саме - подання до нагородження учасників операції прориву до Суджі.
Згідно з наявною інформацією, до нагородження різного ступеня гідності подано подання на 112 учасників операції. Причому, враховуються не тільки ті, хто брав участь у забігу по трубі, а й офіцерський склад, який організував цей забіг, і групи забезпечення.
І, на мій погляд, це одночасно як дуже дивна цифра, так і вельми багатослівна.
Річ у тім, що напередодні було опубліковано репортаж, присвячений цій "героїчній" операції, в якому командир ДРШБр "Восток" із позивним "Зомбі" (колишній командир 3-го штурмового загону ПВК "Вагнер") розповідав про те, що в трубу загнали понад 800 осіб, тобто - понад батальйон.
А вчора Валерій Герасимов доповів Путіну, під час його візиту до Курської області, про те, що в операції з проходом трубою в Суджі брали участь понад 600 російських військовослужбовців у складі підрозділів "Ветерани", "Ахмат", 11-ї ОШБр, 72-ї МСД і 30-ї МСП.
Питання. Як так виходить, що учасники операції називають одні цифри, командування - інші, а до нагородження представлено третіх, причому, повторюся, частина нагороджуваних - це ті, хто безпосередньо по трубі не повз?
Так само, напередодні російський пропагандист Сладков публікував відео з командиром роти 60-ї ОДШБр "Вітер" у місці одного з входів у трубу, на якому командир, без якоїсь ейфорії і захоплення тим, що відбувається, а навпаки, зневірою і небажанням, розповідає про ризики задихнутися.
Нині ж у мережі дедалі частіше публікуються фото і відео того, як із труби вивозять тіла саме тих, хто в ній задихнувся.
Відкритим залишається питання, скільки залишилося в трубі учасників операції "Потік", якщо за одними джерелами їх було понад 800, за іншими - понад 600, нагороди наживо отримають 112, а на відео з виходом підрозділів із труби ми ніде не побачимо кількості понад взвод?
Так само, кілька слів про унікальність та ефективність цієї операції.
Операцію "Потік" почали опрацьовувати три тижні тому, і почалася вона тоді, коли українська сторона перестала отримувати розвіддані від США, а логістика з українськими підрозділами в Курській області значно погіршилася, що стало причиною відведення українських військ. Тобто, операція "Потік" почалася тоді, коли про відведення українських військ уже було ухвалено рішення в Генштабі ЗСУ, і під прикриттям ар'єргарду вони відходили південніше. Іншими словами, сенсу на той момент у проведенні операції "Потік" не було жодного!
Загалом, прориву в Суджу могло і не бути по трубі, бо генералу Лапіну, командувачу ГВ "Північ", пропонували висадку десанту з вертольотів. В операції пропонували задіяти 2-3 ланки вертольотів Мі-8, з можливістю десантування від 150 до 250 осіб, і ланки прикриття ударними вертольотами Мі-28Н. Підльотний час до місця висадки, з урахуванням 15 кілометрів труби, близько 2-3 хвилин.
Але Олександр Лапін відмовився від десантної операції, не захотівши ризикувати гелікоптерами, вибравши варіант із трубою і почавши її, коли вона вже толком і не потрібна була...
Думаю, після хвилі ейфорії, серед російських пропагандистів, все ж настане момент протверезіння, і від тих фактів, які підніматимуться на поверхню, разом із тими, хто задихнувся в трубі, жахнуться найаморальніші ретранслятори брехні режиму.
Хто такий Олександр Коваленко
Коваленко Олександр народився 15 грудня 1981 року в Одесі. Закінчив Одеську Академію зв'язку ім. Попова. З 2014 року бере активну участь у протидії агресії Росії проти України. Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний опір". Провідний експерт Українського Центру дослідження проблем безпеки. Український політичний і економічний блогер під ніком "Злий одесит".
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред