Орбан в гарячці: чому угорський премʼєр прикривається проблемами України

16 жовтня 2025, 08:10
440
Щоб відволікти увагу свого населення від внутрішніх проблем, Орбан створює образ ворога і активно його просуває напередодні виборів.
Орбан
Орбан всіма силами намагається вкотре переобратися / колаж: Главред, фото: ua.depositphotos.com

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан анонсував збір підписів серед угорців проти "воєнного плану Брюсселя" щодо підтримки України у війні проти Росії. На тлі його попередніх дій це цілком очікуваний крок. В Орбана дуже проста мета — наступні парламентські вибори в Угорщині. Він використовує зовнішні фактори, зокрема фактор України як держави, якій Європейський Союз хоче допомагати, у тому числі зброєю, для власної внутрішньої політики.

Щоб відволікти увагу свого населення від внутрішніх проблем, Орбан створює образ ворога і активно його просуває. Це типовий популістичний підхід — поділ на "вони" і "ми", де він виступає в ролі "захисника" угорців. Мовляв, "вони хочуть забрати у нас гроші" або "вони хочуть нашкодити Угорщині", а він, як "справжній лідер", бореться з цим.

Таким чином, це чисто політтехнологічна передвиборча історія, яку Орбан уже не вперше використовує. Раніше він проводив різні референдуми та подібні акції, які Європейський Союз ніколи не сприймав серйозно. Європейці неодноразово зазначали, що такі ініціативи нікчемні з точки зору наслідків, адже це лише спосіб висловлення позиції, який не має реального впливу на політику ЄС.

відео дня

Дії Орбана жодним чином не можуть вплинути на європейську політику. Він просто намагається здобути додаткову легітимність усередині країни, щоб згодом на міжнародній арені казати: "Я, можливо, й не проти, але мій народ проти, а я — демократ, не можу йти проти волі народу". Тобто це цілком прорахована стратегія. І, до речі, дуже очікувана — було очевидно, що він щось подібне зробить.

Щодо можливих наслідків — вони обмежені.

Єдиний реальний наслідок у тому, що Орбан вже блокує певні ініціативи на рівні Європейського Союзу. Як прем’єр-міністр Угорщини він робить це офіційно, а тепер прагне перекласти відповідальність на угорців. Тобто він хоче сказати, що це не його особиста позиція, а позиція народу: мовляв, "угорці виступили проти, а я, як демократично обраний лідер, не можу не підтримати їхню волю".

Насправді ж він уже вирішив, що блокуватиме подальші рішення, адже така позиція подобається певній частині його електорату. А оголошення про збір підписів чи, можливо, проведення референдуму — це лише спроба надати цьому вигляду легітимності.

Подібні референдуми він уже проводив і раніше — зокрема, використовуючи тему України. Але Європа завжди може відповісти: не перекладайте відповідальність на когось іншого, адже це не позиція угорського народу, а конкретно Орбана, і саме він нестиме за це політичні наслідки.

Втім, якщо Орбан програє вибори, про це можна буде забути — новий уряд діятиме зовсім інакше. Тут навіть немає сенсу сумніватися. Орбан робить ставку виключно на вибори, адже іншого виходу в нього немає: у разі поразки проти нього можуть бути відкриті кримінальні справи.

Тим паче, що за останніми даними, його партія відстає більш ніж на 15%, тож шанси на переобрання наразі невеликі. Саме тому Орбан уже фактично розпочав виборчу кампанію, і все, що ми зараз бачимо, — це частина цієї кампанії, протягом якої він гарячково шукає способи утриматися при владі.

Ігор Рейтерович, політолог, політичний консультант, керівник політико-правових програм Українського Центру суспільного розвитку, спеціально для Главреда

Про персону: Ігор Рейтерович

Ігор Вячеславович Рейтерович - кандидат політичних наук, доцент кафедри парламентаризму
Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса
Шевченка.

У 1999 – 2002 рр. працював політичним аналітиком в Агентстві стратегічних досліджень і технологій "ВІКНА".

У 2003 – 2006 рр. обіймав посаду провідного політичного аналітика БФ "Співдружність", заступника головного редактора журналу "Національний інтерес", головного редактора "Короткого огляду інформаційного простору України".

Починаючи з 2006 року присвятив себе науковій та викладацькій діяльності. З 2021 року – доцент кафедри парламентаризму Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби Київського національного
університету імені Тараса Шевченка.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакції.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред

Новини партнерів
Реклама

Останні новини

Реклама
Реклама
Реклама
Ми використовуемо cookies
Прийняти