Зараз у росіян є 330 тисяч військових – більше, ніж було у лютому 2022 року. У той же час, у цих 330 тисяч значно менше кадрових військових та техніки. Але і у нас є проблеми з комплектністю військ професіоналами, тому що у є нас теж поранені, вбиті частково вибули, і в нас була менша чисельність військ. Але кадрові втрати російських військ значно вищі, ніж у нас. Якщо ми говоримо про найбільш важкі бригади ЗСУ, то там збережено 60% "кістяка". У той же час деякі російські частини взагалі вибиті на 70%.
Станом на 30 січня вже 19 930 загиблих російських військовослужбовців за січень. Це повністю перебило навіть динаміку грудня та листопада. Відповідно, цими 20 тисячами ми вже поставили рекорд "добрив" для наших чорноземів. Але окрім убитих, є й поранені – відповідно, цифру убитих ми множимо на три, це близько 50 тисяч. Навіть нехай убитими буде не 20 тисяч, а якась фантастична помилка (хоча це підтверджені втрати), а тільки 15. Тому загалом мінімум 65 тисяч росіян "вийшли за ладу" лише за січень. Російські полігони разом узяті (включно з 10 тисячами військових у Білорусі, бо це не наступ, а підготовка мобілізованих на полігонах) дають їм 90 тисяч підготовлених мобілізованих. І усі вони приходять за місяць. Звичайно, якщо їх кинуть у бій як "гарматне мʼясо", це створить більше проблем для РФ, аніж для України. Тому що це загрожує негараздами з екіпіруванням та внутрішнім хаосом.
Путіну вже доводиться імітувати зустрічі з матерями та вдовами військових, тому це для них уже болюча тема. Росіяни не можуть нескінченно бути "гарматним мʼясом" і не можуть динамічно збільшувати угруповання. Бо кількість військ з більш-менш підготовлених мобілізованих, які прибувають, не перекриває цих втрат, тому що тривають бойові дії, які ведуть непрофесіонали некомплектними за забезпеченням військовими зʼєднаннями.
Станом на квітень, кількість російських втрат обʼєктивно буде настільки великою, що боєздатність угруповання спадатиме. Адже росіяни не зможуть настільки швидко комплектувати свої війська для закриття втрат. Зараз у росіян зібрана певна кількість "гарматного мʼяса", вони розуміють, що ЗСУ надходитимуть нові озброєння і в них ще є певна фора через те, що ними було взято руїни Соледара. Можливо, РФ ще візьме якийсь більший населений пункт – це все одно руїни, але росіянам потрібно це робити. Чому вони женуть "мʼясо" на Соледар та інші міста? Тому що їм потрібно створювати внутрішні символи для Росії, які б підтверджували, що вони здатні щось брати. А далі імітувати страшний наступ кудись і торгуватися з Європою через два взятих села.
Це і буде метою нового наступу росіян. Тому вони будуть змушені його робити, бо якщо затягнуть, у них будуть надто великі втрати на фоні нашого посилення. Саме тому зараз вони накопичили певну кількість військ. Частина з них непогано підготовлені, і якщо росіяни вичікуватимуть, далі буде гірше. Для цього призначили і Герасимова, а командуючим повітряно-десантними військами (ПДВ) призначили диванного генерала, прибрали бойового, бо останнього підштовхували до нескінченних атак ПДВ (через що ці війська дуже потріпані). Та сама доля спіткала і російську тихоокеанську морську піхоту, яку два місяці тому потріпали під Павлівкою – тепер вони повторюють свої "подвиги" і зазнають великих втрат.
Звідки росіяни робитимуть наступ? Усе вказує на те, що це на даний момент не буде ні Сумська область, ні Білорусь. Можливо, на початок березня ситуація зміниться, бо росіяни мають ще місяць на перекидання військ. Зараз біля Сумщини близько 9 тисяч мобілізованих без достатньої техніки, це взагалі ні про що. У Білорусі так сампо немає бойових порядків – там є пʼять батальйонно-тактичних груп білоруської армії, але, скоріше за все, вони не воюватимуть. Та й навіть якщо буде, це все одно мізерна кількість. 12 тисяч мобілізованих на полігонах та 5 БТГр – це ніщо, вони навіть до Житомирської траси не дійдуть. Більше того, вони зазнають таких втрат, що нам це буде навіть вигідно.
Росіяни можуть влаштовувати провокації, здійснювати обстріли для посилення паніки в Україні. Росіянам достатньо, аби одна їхня рота пішла на забій. Уявіть собі – рота "зеків" побігла на бурштинові поля Рівненщини. Їх усіх повбивали, у той же час їхні міномети почали кудись стріляти, полетіла одна ракета, наприклад з Ковеля. У нас тут піде ІПСО про наступ, хоча насправді ми одну роту зариємо на болотах, і це нічим не завершиться.
Тому у напрямку Сумщини та Білорусі як максимум можливі провокації наявними військами, які зараз небоєздатні. З півдня росіяни піти в наступ теж не можуть, бо в них є логістичні проблеми з боєприпасами з Криму, якими не можуть ризикувати. Для цього росіяни і пішли на Вугледар, де намагаються відсунути нас від залізної дороги – сполучення, яке забезпечуватиме південне угруповання. На Керченському мосту вони не можуть залишити забезпечення, бо тоді вони ставлять під загрозу свої війська. Адже якщо росіяни почнуть пустувати на Запоріжжі, зазнавати втрат і у дефіциті снарядів (з цим у них теж проблеми, бо подекуди і біля Бахмута затихає артилерія), відповідно, вони не можуть ризикувати.
Росіяни думають, що там готується "мелітопольське диво", яке в принципі зробить питання Криму вирішеним. Тому на мелітопольському напрямку вони робили відволікаючі удари, щоб завдати нам психологічного тиску нібито наступом. Але, судячи з усього, усе розгортатиметься на Донбасі. На Донбасі є артилерія, логістичне сполучення, і Донбас дозволить росіянам обґрунтувати зменшені у сто разів "цели спецоперации". Тому там буде загострення – росіяни намагатимуться йти з боку Бахмута на Часів Яр. Власне, вони вже зараз так роблять, бо на Бахмут йти росіяни бояться, тому його обходять і намагатимуться перерізати трасу. Також будуть намагатися створити проблеми в Авдіївці, Марʼїнці, Сіверську потихеньку просуватимуться. Але наш Генштаб теж це розуміє, тож не факт, що їхнє лютневе загострення матимуть для них серйозні тимчасові результати. У нас можуть бути якісь хороші ходи, які зірвуть і цей план Росії. Наприклад, біля Кремінної – ми там і так вже досить близько, але наш Генштаб уміє дивувати.
Нам теж важко, усе не виглядає так рожево, це усі прекрасно розуміють, але навіть за цих умов Генштаб ЗСУ примудрявся проводити операції, які дивували противника. Тому і зараз ми можемо учудити щось таке, що зірве російський наступ десь наполовину.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
