Останнім часом в Україні побували вже десятки лідерів, а у відставку подають тільки декілька з них. Але це Європа і там подають у відставку, тому що це демократичні держави, де ніхто не тримається за крісло, як в Україні. Там виникають певні передісторії, руйнуються коаліції, виникають урядові кризи. У такому випадку це - абсолютно нормальний крок, який суттєво не змінює ситуацію в країнах, особливо у більш північних і спокійних, із виваженою політикою.
Але насправді прямої залежності у цих відставках з подіями в Україні немає, але є опосередкована. Рашисти почали війну не тільки проти України. І недарма багато хто у світі називає це прихованим стартом Третьої світової війни. І вона дійсно несе прямі удари по інших державах - створення штучної енергетичної кризи, розкручування інфляційних процесів методами економічної війни, яку може вести Москва, створення продовольчої кризи, яка викликає певну паніку. Плюс регулярно застосовуються військові погрози ядерною зброєю тощо і це викликає і нервозність, і непевність в суспільстві, і, відповідно, падіння віри щодо політичних сил чи коаліцій, які перебувають при владі.
Такі результати, як правило, виникають внаслідок економічних проблем, які також опосередковано пов’язані з війною в Україні.
Коли ми дивимося на ці ситуації, у Великій Британії претензії до Бориса Джонсона були досить невеликими, але все одно в суспільстві є невдоволення погіршенням ситуації. Сам Джонсон є достатньо екстравагантною людиною і занадто екстравагантною для чопорного британського суспільства, тож у якийсь момент внутрішні еліти вирішили, що скандали, які намагалися розкручувати саме через незадоволеність у суспільстві, шкодитимуть іміджу партії. Зміна керівництва, особливо на це не вплине. Якби Бен Воллес чи Ліз Трасс мали б шанси на перемогу, то взагалі б нічого не змінилося.
Зараз певні зміни відбудуться, але для України, а тим більше для Росії вони носитимуть косметичний характер. Серйозний фактор для нас у випадку з Британією відігравав особистість Бориса Джонсона. У випадку перемоги потенційного наступника Джонсона, Раши Сунака, цей фактор мати ваги вже не буде - активність трохи може впасти, але нічого глобально від цього не зміниться.
Насправді, зміни тут відбуваються з однією метою - зберегти імідж і електоральну привабливість Консервативної партії, в якій почала виникати деяка втома, яка проявлялася через асоціацію з особою Джонсона.
У Естонії це взагалі коаліційні проблеми. Тобто ця проблема може вирішитися через вибори, адже це нормально - коли падає довіра до влади, її переобирають. Тобто позиція відносно України залишиться, змінитися може хіба що особливість риторики нових міністрів і прем’єра, але кардинальних змін не буде в принципі.
читайте такожПутінський режим буде прикінчений на полі боюНайгірше для України - це нейтральні європейські уряди, які хочуть умивати руки та самоусунутися. Найскладніша ситуація із цим в Італії. Втрата Драгі для нас могла б бути серйозною проблемою, якби там відбулись вибори. Бо особистісний фактор Драгі, як і Джонсона, відіграє головну роль.
Адже Італія ніколи не була особливо прихильною до України і завжди тягнулася до Росії, але Драгі — дуже технологічний політик, який прораховує все на роки вперед. Він дуже добре усвідомлює як загрозу від Росії, Так і значення подій війни в Україні. Тому Драгі став певною аномалію для Італії, неочікуваною для України. Якщо там не вдасться подолати урядову кризу, то будь-яка нова влада може стати для нас проблемою, яка може мати поштовх з Москви, тому що коаліція руйнується внаслідок провокативних дій партійної структури "П’ять зірок". Не так давно вона зайняла проросійську позицію - її навіть покинув засновник на знак протесту - і почала руйнувати опозицію зсередини, відмовляючись голосувати за урядові рішення.
І коли Драгі побачив, що не може контролювати коаліцію, звернувся до президента Італії з проханням про відставку. На що президент, після оцінки наслідків відставки Драгі (а в Італії багато хто сподівається на те, що саме він може витягнути країну з вічних скандалів, які супроводжують італійську політику десятиліттями), поки що не надав своєї згоди і зобов’язав його відшукати інші можливості - як переговори з "П'ятьма зірками" (хоча тут перспективи майже немає), так і переговори з іншими учасниками коаліції. Але для України відхід Драгі створення будь-якої коаліції зумовить вихід Італії з пулу країн, що підтримують Україну.
Імовірність того, що в інших країнах відбудуться руйнування, не дуже висока. Хоча стійкості базові держави теж не мають - у Німеччині, наприклад, є коаліція, у якій Шольц не має високого авторитету, але там є потенціал для її збереження.
Тож ситуація і в Німеччині, і у Франції не є надто стійкою, але і не є критичною. Складнощі будуть, але ймовірність того, що Німеччина, Франція та низка інших держав спокійно переживуть осінь з поточними урядами досить висока. Головне, щоб не відбулося різких потрясінь, що зумовить погіршення для України. Так само, як це вже сталося з Джонсоном.
Тарас Чорновіл, політичний аналітик, колишній народний депутат України, спеціально для Главреду
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Viber
