Два роки тому популярність Володимира Зеленського била всі рекорди.
Його персональний рейтинг схвалення коливався в районі 50%. Рівень підтримки його партії наближався до цієї ж позначки. Незадоволений Володимиром Зеленським був лише кожен десятий українець.
До екватора його каденції багато що змінилося. Чинний глава держави продовжує лідирувати в президентських рейтингах, але розрив з основними конкурентами вже не настільки разючий, яким був два роки тому.
Останнє спільне опитування Центру Разумкова і Демініціатив досить ілюстративне. Якщо чинний глава держави зустрінеться в другому турі зі своїм попередником – то шанси на перемогу у них приблизно однакові. Зеленський поки що перемагає у другому турі Тимошенко і Бойко, але програє Разумкову. Останньому, до речі, ризикує програти і Порошенко.
Велика спокуса оголосити все це результатами невипадкових реформ. Скандалами з офшорами і вагнергейтом. Сумнівними кадровими призначеннями в Кабмін і в офіс президента. Частково це буде правдою. Але причина втрати популярності все ж, ймовірно, криється в іншому.
Для більшості наших співгромадян всі перераховані питання навряд чи входять в список пріоритетних. Більшість українців не стежать за політикою так само пильно, як стежать за нею журналісти та представники громадянського суспільства. Україна - небагата країна, і багато громадян зосереджені на темі побутового виживання. І саме це питання вони ставлять на чільне місце, коли виставляють владі оцінки.
читайте такожОстанній шанс і ризик протестів: прогноз на 2022 рік для ЗеленськогоУ цьому немає нічого дивного. Кожен президент в Україні стає заручником завищених очікувань. Від нього чекають чудес - і голосують за чудеса. А потім настає неминуче розчарування, тому що виборець раптово виявляє, що чарівної палички у президента немає. Зате є економічні закони і дефіцит ресурсів. Так відбувається вже тридцять років поспіль і тепер цей же сценарій ризикує повторитися в політичній долі чинного глави держави.
Ця ситуація ставить Володимира Зеленського перед дуже непростим вибором. Якщо він буде сприймати наступні два роки тільки через призму майбутньої виборчої кампанії – у нього виникне спокуса повернути колишню популярність за всяку ціну. А подібне електоральне диво здатна створити лише політика економічного популізму. Коли рішення оцінюватимуть не категоріями користі і шкоди для країни, а виключно тим, чи додають вони очки до рейтингу або навпаки.
Ми все це неодноразово проходили. У різні роки керівництво країни починало загравати з виборцем, знижувати тарифи, роздавати гроші і ламати економічну логіку через коліно. Проблема в тому, що все це здатне подарувати народну любов лише на дуже короткому часовому проміжку. Тому що результатами такої політики стає згортання міжнародної допомоги, інфляція і зростання цін. І обиватель все одно в результаті звинувачує у всьому першу особу - просто починає робити це трохи пізніше.
читайте такожЗеленський звернеться до українців: коли і де дивитися новорічний виступЯкщо на чільне місце влада ставить логіку переобрання - то тоді настає період нестримного економічного застілля, за яке доведеться розплачуватися неминучим похміллям. Якщо ж пріоритетом стає стійкість і стабільність, то тоді політик примиряється з неминучим падінням популярності і не кидає в топку виборчої кампанії накопичені резерви, довіру партнерів і фінансову подушку безпеки.
Від президентських виборів Україну відділяє два з невеликим роки. І все залежить від того, яку стратегію обере Володимир Зеленський. Або він буде вести себе відповідально - і розплатиться за завищені народні очікування своїм рейтингом. Або він піддасться спокусі грати в популізм - і тоді розплата все одно настане, але трохи пізніше.
Але в першому випадку шостий президент зуміє зберегти після себе країну. А в другому - не факт.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
