Парадокси українського конституціоналізму

Зміна Конституції стала улюбленою забавою всіх наших президентів, та й деяких лідерів опозиції також. Ось тільки виявилося, що змінити складно.

Конституція України
Конституція України відзначає 25-річний ювілей / ZIK

Конституції України - 25 років! Ювілей! І хороший привід поміркувати про особливості нашого конституціоналізму. Але оскільки мені подобаються парадокси (вони привабливі своєю незвичністю), тезисно зазначу парадокси українського конституціоналізму.

Конституція України народжувалася в гострій політичній боротьбі (насамперед, між Президентом Кучмою та Головою Верховної Ради Морозом), але стала плодом гнучкого політичного компромісу. Це корисний урок і на майбутнє.

читайте такожКонституція України: сакральний текст або робочий документОсновний Закон України народжувався (готувався) довго – близько чотирьох років, але був прийнятий швидко, хвацько, красиво і майже романтично – протягом однієї ночі. З тих пір у нас прийнято деякі важливі голосування (наприклад, по бюджету) проводити вночі. Більше шансів на затвердження.

Перші роки після прийняття Конституції України було прийнято її хвалити, називати однією з найкращих серед нових європейських Конституції. Але вже через кілька років стали з'являтися пропозиції, а потім і спроби зміни нашого недавно народженого Основного Закону.

Зміна Конституції стала улюбленою забавою всіх наших президентів (починаючи з Л. Кучми), та й деяких лідерів опозиції також. Ось тільки виявилося, що змінити складно. 300 парламентських голосів, необхідних для затвердження конституційних змін, знаходилися рідко, і то, як правило, в особливих обставинах.

Але наші політики дуже винахідливі. Вони знайшли спосіб змінювати редакцію Конституції, обходячи складну процедуру конституційних змін. За президентства В.Януковича повернулися до колишньої (початкової) редакції Основного закону через рішення Конституційного Суду. А після втечі Януковича рішенням Верховної Ради повернули ту редакцію Конституції, яка діяла з 2006 р. по 2010 р. зауважте, обидва ці способи не прописані в Конституції України.

читайте такожВеликий герб України та Конституція Пилипа Орлика: Зеленський оголосив у Раді про нові плани КиєваОсоблива пісня - наш Конституційний суд. Головні та ексклюзивні "вартові" Конституції нерідко в першу чергу захищали свої власні інтереси, або інтереси своїх спонсорів і патронів. Це мистецтво так "тлумачити" Конституцію, як це вигідно конкретним людям. І змінювати, начебто нічого не потрібно, головне правильно "витлумачити". Заодно на цьому можна добре заробити.

У нас модно захоплюватися начебто незмінною Конституцією США (хоча і в неї за 200 з гаком років внесли 27 поправок), але не менш модно обговорювати необхідність написання і затвердження нової Конституції України, а заодно і самого способу її прийняття.

Вже років 15 (якщо не більше) обговорюється ідея Конституанти – спеціальних зборів, створених (обраних) для підготовки та затвердження нової Конституції України. Цікаво було б подивитися на її роботу. Тут у Верховній Раді не можуть толком домовитися про необхідні конституційні зміни. То чому домовляться в Конституанті, яка також, як і парламент, складатиметься з представників різних політичних сил? Чим більше "претендентів на батьківство" у нової Конституції, тим складніше буде домовитися. Знаю про це і з власного досвіду. Єдиний спосіб домовитися - наявність загальної небезпеки або спільного ворога (як це сталося і в 1996 р.).

Ще один спосіб прийняття нової Конституції - на всеукраїнському референдумі. Ця ідея також давно обговорюється, є навіть тлумачення Конституційного Суду з цього приводу. І щось мені підказує, що ми до цієї ідеї можемо повернутися в недалекому майбутньому. Інша справа, чи вдасться її реалізувати на практиці.

На закінчення про головний парадокс нашого конституціоналізму. Всі ми дружно говоримо про необхідність поважати і виконувати Конституцію. А ось на практиці не дуже слідуємо цьому заклику. В першу чергу я про політиків. Хоча і прості громадяни не проти обійти неприємну норму закону, якщо для цього є можливість і бажання. Що стосується політиків, то ставлення багатьох з них (не будемо узагальнювати) до Конституції диктується політичною кон'юнктурою і "місцем сидіння" (у владі або в опозиції), а також конкретними інтересами, часто не тільки політичними (як у випадку з боротьбою проти антикорупційного законодавства).

Загалом, з Днем Конституції вас, друзі!

Реклама
Підтримайте Главред

Останні новини

Реклама
Реклама
Реклама
Ми використовуемо cookies
Прийняти