
Поки світові лідери знову говорять про можливість припинення вогню, прикордонні регіони України продовжують зазнавати щоденних атак. У своїй колонці військово-політичний оглядач Олексій Копитько аналізує удари РФ по цивільних у Сумській та Харківській областях, пояснює логіку дій російської армії біля кордону та розмірковує, чи варто Україні використовувати навіть короткі паузи для перегрупування та зміцнення позицій. Детальніше — у матеріалі.
Що й треба було довести. Росія відповіла на пропозицію про припинення вогню в максимально російській манері: завдала удару шахедами по дитячому садку в Сумах. Загинула жінка (49 років), ще троє отримали поранення.
Якщо продовжувати про Сумську область:
- Вранці росіяни атакували FPV-дроном цивільний автомобіль (с. Радьківка), загинула жінка (69 років), 66-річний водій поранений;
- У Великописаревській громаді загинув чоловік 69 років, підірвався на міні, яку росіяни скинули з дрона;
- За ранок в області поранено 6 осіб: КАБ і дрони.
Я спеціально вказав вік, щоб було видно, з ким воюють росіяни. І в Харківській, і в Сумській областях від російських ударів через кордон страждають переважно люди похилого віку.
Вранці росіяни завдали понад 20 ударів по с. Лютовка (Золочевська громада, Харківська область). Просто руйнували житлові будинки. Це за 6 км від кордону. Опівдні вдарили по житловому будинку в с. Рясне (9 км від кордону, 3 км на південь від Лютовки).
Формально на цьому напрямку немає усталеної лінії фронту, тільки державний кордон, який російські солдати перетнули на пару сотень метрів (перейшли річку Лозова) в районі нп Сотницький Козачок. Далі — сіра зона, де російська армія випалює все живе. Захоплювати у них немає сил, вони просто роблять так, щоб на цій землі ніхто не міг жити.
12 житлових будинків (приватний сектор) зруйновано вранці 6 травня безпосередньо в Харкові.
Питання до партнерів: чи повинна Україна діяти симетрично? Що про це говорять на фуршетах міжнародних форумів? Що з цього приводу думає менеджмент Венеціанської бієнале?
Але це риторичне питання. По суті.
Вважаю, що при всьому скотстві росіян 8-9 травня потрібно керуватися не емоціями, а потребами ефективного ведення війни.
Два дні перемир’я – це шанс зміцнити позиції, замінити людей, а подекуди – просто вивести з безнадійних місць. Погода зараз не сприяє жодним переміщенням. Ніч коротка, видимість чудова. Тому, якщо є шанс на паузу – його треба з розумом використати.
Дрони та ракети, накопичені за цей період, можуть знайти свої цілі днем пізніше.
А ось що стосується параду в Москві – на цю тему у мене є гіпотеза щодо "військового перевороту" імені Шойгу.
Про особу: Олексій Копитько
Радник міністра оборони, блогер, журналіст. Мешкає у Харкові. Активно коментує у соцмережах події, що відбуваються в країні та світі. Працював координатором проєкту "Флот-2017". До цього обіймав посаду заступника голови правління Українського центру розвитку музейної справи.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
