Головне, що ми маємо зрозуміти - з появою Кушнера, схоже, відбулася зміна переговорної стратегії. США розділили наші переговори всього на дві частини. Умовні 28 пунктів Віткфа та Дмітрієва розділені на 27 і 1. Спочатку американці домовляються з росіянами про все, а потім, вважають, що зможуть дотиснути нас з територіями. Це кардинальна зміна підходу. І кардинальне зменшення ролі України в переговорах, при повному ігноруванні ЄС.
Окремо треба звернути увагу на те, що переговори в Москві, схоже, звелися перш за все до фінансового питання ( питання вигоди для американців). І, схоже, ми маємо ще одну проблему: росіяни наближаються до того, щоб розділити переговори про Україну та переговори Росія-США. Це один з головних викликів на які немає відповіді.
Також хочу звернути увагу на те, що головна ціль переговорів для росіян не території. Головна ціль - повернення Росії в гру. А головна ціль США - мир будь- якою ціною і гроші. Щодо Європи, то вона хоче просто безпекових гарантій. І їх їм дадуть.
На цьому фоні варто відзначити одну подію, яка пройшла мало поміченою у нас: В сенаті відбулися слухання про викрадення українських дітей росіянами в якому взяли участь цілий ряд дуже впливових політиків з обох партій та наш посол Ольга Стефанишина. Практично всі спікери говорили одне: повернення дітей є безумовною передумовою до переговорного процесу. Нагадаю, що це питання є одним з пріоритетів Меланії Трамп і воно буде в фокусі уваги самого Трампа.
Китай.
Схоже, КНР починає дуже акуратно і дуже точечно включатися в переговори. Візит міністра закордонних справ Китаю до Москви за три години до переговорів Віткофа, Кушнера та Путіна явно був не випадковим.
Гра Китаю, як я її розумію наступна:
- КНР старається не допустити "зрощення" Росії та США в питаннях економіки (перш за все рідкоземи та північний морський шлях).схоже, послання Ван І було саме про це.
- КНР вважає, що без Пекіна неможливий сталий мир у Європі, а відтак, навіть після підписання договору про мир, і ЄС, і Україна будуть змушені звертатися до Китаю. Тому, цілком реально, що на цьому етапі ми можемо і не побачити Китай.
- Питання цього майбутнього миру Китай буде увʼязувати з Тайванем.
Україна на цьому полі взагалі не гравець. На жаль.
Україна.
Ми стоїмо напередодні глибокої фінансової кризи, помноженої на високу вірогідність появи серйозних вуличних акцій протесту.
- Вірогідність того, що Україна отримає репараційний кредит стає мінімальною. А відтак, бюджетна дірка в 30 млрд доларів стає дуже реальною.
- Доходи бюджету-2026 мають зрости приблизно на 500 млрд. Це з тим, що збори доходів за 10 місяців цього року виконано на 77% і на кінець року, ми можемо мати невиконання плану, як мінімум, в 300 мільярдів. Іншими словами, станом на зараз маємо реальну бюджетну дірку в 1 трильйон.
- До березня Рада має прийняти закони про введення ПДВ для ФОПів. Це загрожує серйозною проблемою виникнення вуличних акцій протесту.
Що з цим всім робити - відповідей просто не існує. І це все на фоні того, що політична криза не подолана. Звільнення Єрмака без перезавантаження уряду і відкритої дискусії про нові правила гри, просто відтерміновує цю саму кризу.
Про персону: Вадим Денисенко
Денисенко Вадим Ігорович (нар. 7 квітня 1974, Київ) – журналіст, бізнесмен, народний депутат України VIII скликання. У 1997 закінчив Київський університет імені Т.Шевченка, спеціалізація "Українська мова і література", в 1998 – факультет гуманітарних наук Києво-Могилянської академії.
Доктор історичних наук (дисертація про створення авторитарного режиму Віктора Януковича, співзасновник Еспресо TV, співавтор книги про наріжні закони функціонування політики "політики не брешуть"), пише Вікіпедія.
Виконавчий директор Українського інституту майбутнього (2020-2023).
З вересня 2023 і дотепер – радник керівника Української добровольчої армії (УДА) Дмитра Яроша з інформаційних питань.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Viber
