Поведінка Росії у плані підготовки протягом останніх місяців свідчить про те, що вона здійснюватиме комплексні удари – по сходу та півдню, бити балістичними ракетами по всій території України. Також росіяни зараз перетягнули до Білорусі С-300, С-400, "Іскандери", додаткові контингенти авіації і ракетних систем, підвезли туди велику кількість боєприпасів. Тому очікується, що 23-25 серпня в ескалації з боку РФ братиму участь і Білорусь.
Путін поставив перед Шойгу завдання – до 24 серпня повністю захопити Луганську і Донецьку області, а також перед армією РФ – частково потіснити українські сили на південному та харківському напрямках.
Концентрацією уваги на Донбасі Путін показав, що є локальна задача. З одного боку, змусити нас погодитися на його умови, адже він передбачає, що це стане предметом для переговорів. Саме тому він мобілізує всі сили, щоб посилити наступальні операції на Донбасі і просунутися (що вони зараз і роблять) на Бахмут, Авдіївку, Піски і на Краматорському напрямку.
З іншого боку, йому це потрібно, щоб українські війська не могли прорватися на Запорізькому та Херсонському напрямках. Саме там Росія посилює свої контингенти, спрямовує туди нові види озброєння: крім "Градів" та "Ураганів" – "Іскандери" та "Смерчі". Крім того, Росія також посилює своє озброєння і авіацію на білоруському напрямку, створюючи загрозу Україні.
Відповідно, зараз завдання номер один для Росії (і це Путін озвучив на засіданні Ради безпеки РФ тиждень тому, а Шойгу кілька днів тому підтвердив) – виконати завдання по Донбасу.
Тобто Росія всіляко демонструє, що готова до масованої атаки. І цим намагається залякати українців, показуючи, що готова виконати завдання "спецоперації" по Донбасу і просунутися по інших напрямках. Разом із тим, Путін неофіційно, по різних каналах, і офіційно, через Ердогана і Гутерреша, заявляє про свою готовність до переговорів. Але переговорний процес формуватиме позиції по визнанню окупації Криму, "ДНР", "ЛНР" і, можливо, обговорення певного статусу для захоплених Херсонської, частини Запорізької та Харківської областей.
Для Путіна це є передумовою до переговорів. Він розуміє, що ситуація для РФ стратегічно провальна, тому треба йти на переговори, але він хоче провести їх на своїх умовах.
А як змусити нас піти на всі умови? Тільки загрозою глобальних наступальних операцій. Великих резервів у РФ немає, але є ракетні комплекси, авіація (навіть новітня, яка ще не була задіяна). І, погрожуючи до 24 серпня потужними атаками, тобто завданням ударів не тільки по військових, а й по цивільних об’єктах, великих містах (включно з Києвом), вона розраховує саме на це.
Сьогодні Гутерреш та Ердоган прибули в Україну і, зрозуміло, що Ердоган викладатиме проект угоди, яку Путін озвучив йому під час зустрічі у Сочі. Але місія Ердогана – лише передати і рекомендувати Зеленському піти на переговори, але механізм примусу народу України – це загроза масованих атак.
І ця загроза, особливо ближче до 24 серпня, буде значно сильнішою. Це потрібно, щоб і люди вимагали переговорів, і керівники держави побачили, що виходу немає, бо будуть колосальні жертви, і щоб країни Заходу побачили, що тут є загроза ще більш масштабної війни, яка може перейти і до них, а також загроза з боку Запорізької АЕС, а у перспективі – застосування проти України тактичної ядерної зброї. Тобто всі ці фактори стали домінуючими, і триває потужна інформаційна атака на Україну та світове співтовариство, яке нас підтримує.
Якщо цей план Путіну вдасться реалізувати, він покаже росіянам, що виконав умовне завдання "спецоперації", переміг, через що Україна отримає статус квазідержави, яку він контролює. Але насправді перспектив у Путіна немає, і вже всі аналітики, включно з російськими, говорять, що він програє у цій війні.
Зважаючи на те, що в цій ситуації у нас не буде жодних компромісів щодо територій та автономії, щодо перебування російських військ на окупованих територіях, сьогодні перед нами стоїть завдання потужної наступальної операції, щоб викинути ворога за межі України.
Але навіть якщо Путін почне ці атаки, то повтору 24 лютого не буде. Тому що зараз, на відміну від 24 лютого, Україна вже готова і до ракетних ударів, і до відбиття атак російських збройних формувань. Тож тепер несподіванка Росії не вдасться.
Микола Маломуж, колишній голова Служби зовнішньої розвідки України, генерал армії України, спеціально для Главреда
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред в Google News
