Існує лише два ключових сценарії розвитку подій у Росії, і вони цілком і повністю залежать від політичної волі західних партнерів України.
Перший із них є досить м'яким. Він передбачає відсторонення Путіна від влади і спробу налагодити з новою російською владою відносини, щоб стримувати Росію і не давати їй можливості знову проявляти агресію.
Це той самий легкий варіант, на який на Заході, швидше за все, і погодяться. Захід буде намагатися тримати Росію у шорах, не буде зменшувати економічні санкції або зменшить їх до такої міри, щоб Росія не перетворилася на територію з голодним населенням, тому що це більше 110 мільйонів чоловік. Заходу потрібно буде давати можливість російській владі годувати населення, але при цьому стримувати військово-промисловий комплекс РФ для того, щоб він не становив загрози для інших.
Це буде перемога-light над Росією.
Другий сценарій передбачає дезінтеграцію Росії. Подібні процеси будуть залежати не тільки від того, що думають на Заході, але й від ситуації у самій Росії.
Якщо регіони Російської Федерації відчують, що центр є слабким і не може впливати на ситуацію, що репресивний апарат втратив свою силу і вагу, в них візьме гору регіональний економічний егоїзм. Хоча такий егоїзм уже давно спостерігається в РФ, і ті гасла, які ми чули в СРСР наприкінці 80-х, наприклад, "досить годувати Москву", вже зараз дуже популярні в Росії.
Мова йде не тільки про національні республіки, а про цілі регіони: Далекий Схід, Східний Сибір, Сибір у цілому, Урал, Північний Кавказ, Карелія, Калінінград та ін.
Тобто існує ціла низка причин для дезінтеграції РФ, виходячи з суто місцевих інтересів. Бо вже зараз зрозуміло, що з Москви не можуть керувати іншим чином, не через репресії. А якщо репресії не слабшають, у регіонів автоматично з'являється бажання жити по-своєму.
Російські аналітики, які встигли втекти за кордон, відверто пишуть про те, що насправді Російська Федерація – це зовсім не федерація, а колоніальна країна, де метрополією є Москва, а інші регіони – колонії метрополії, і ця метрополія забирає все, що виробляють регіони, а потім перерозподіляє їм зі свого панського плеча. Такий порядок, безумовно, не влаштовує регіональні еліти і населення.
Тому, якщо почнеться процес дезінтеграції російської держави, мова піде не про бурятів або татар, а про економіку. А якщо Росія трісне по лінії центр-Сибір або центр-Урал, ця тріщина не буде зшита вже ніколи.
читайте такожУ Путіна істерика, його принизили
Другий сценарій набагато складніший, оскільки потребує вирішення питання про ядерну зброю. Це, мабуть, найгостріше питання, яке сьогодні стоїть перед Заходом у відносинах із Російською Федерацією. Але цей варіант є стратегічно більш виграшним, тому що знімає глобальну російську загрозу. І це означає, що в підсумку Захід від цього виграє.
Володимир Огризко, дипломат, керівник Центру досліджень Росії, екс-міністр закордонних справ України, спеціально для Главреда
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Viber
