Поганий знак для РПЦ: навіщо патріарх Кирило поїхав до Лукашенка

Після проблем на українському напрямку Кирило вирішив раптово злітати до Мінська. Так би мовити, з ревізією і страху нагнати.

Ревізія-зустріч з Лукашенком і кліром Білоруського екзархату РПЦ. Тут є проблема, оскільки всередині білоруського православ'я існують три базові групи. Одна - білорусоцентричні священики, які в перспективі можуть і заговорити про більшу самостійність (точніше говорили і раніше, але з різним рівнем успіхів).

Друга - відверто проросійське крило, для якого не існує Білорусі, а є "велика Росія" і "триєдиний російський народ".

І третя-вельми дивна. Вони коливаються разом з політичним вітром. Але вітром місцевим. Так би мовити, государеві люди, де "государ" - Лукашенко.

При Патріарху Філареті (останні роки його життя) сильні були позиції першої і третьої груп. Відкрито говорили, що статус "екзархату" - занадто мало для білоруської церкви. Але про автокефалію відкрито не заїкалися.

Потім приїхав "Павло-ядерний краник" - його послали в Білорусь з посади митрополита Рязанського. Активно говорив про "русский мир" і домовився до того, що існує "багато богів" - мовляв, у уніатів і католиків "свій Бог". Павла акуратно вижили. Заслуга не Лукашенка, а, скоріше, частини кліру.

І, нарешті, зараз білоруським екзархатом керує місцевий, уродженець Лунінця митрополит Веніамін. Який явно не належить до жодної з груп (що рідкість), але більше тяжіє до "государевих людей". Такими, наскільки розумію, були умови компромісу при "вигнанні ядерного краника" - нового явного "русскомирца" не хотіли, а явно пробілорусского або "лукашенківского" не хотіла Москва.

читайте такожУ Путіна і Кирила трапиться нервовий тик: чому РПЦ ризикує втратити парафії в УкраїніНачебто все для РПЦ склалося добре. Але демарш української філії (точніше перспектива її продовження) не на жарт стривожив керівника "православного МЗС РФ". Адже якби сталося нове зближення непромосковських груп - результат може не порадувати. Явної автокефалії не буде без зміни політичного фону, а ось розмови про більші права, більшої самостійності - цілком.

Своїм інформаторам Кирило вже, ймовірно не довіряє і вирішив сам приїхати. Десь просто поговорити, десь серйозно папуга (про всяк випадок). Результат побачимо, думаю, за місяці три-чотири.

Ігар Тишкевич, експерт програми" міжнародна та внутрішня політика " Українського інституту майбутнього

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред