На центральні частини України, південь та схід наступ провалився - жодне з міст не захоплене, а за деякими напрямками вже відбуваються контратаки і навіть можливе звільнення територій, які раніше були захопленими.
Саме тому Росія наразі змінює стратегічний напрямок наступу. Перша причина того, чому це відбувається, полягає у провалі захоплення Києва, Харкова, Маріуполя та півдня України. Лобова атака, яку традиційно застосовує Росія, не спрацювала - передбачалося, що війська РФ зайдуть і їх зустрінуть громадяни, що вітатимуть і росіян, і Путіна. Але вийшло навпаки, навіть при тому, що були задіяні спецвійська.
Друга причина - величезні втрати. До 40 відсотків тих військових частин, які були задіяні у цій наступальній операції, втратили боєздатність. Тобто цілі бригади, полки розбиті вщент. І тепер Росія, за аналогією бойових дій у Сирії, перейшла до тактики суцільних ударів з нанесенням масованих і точкових ударів по об'єктах інфраструктури, що забезпечують життєдіяльність міст (постачання газу, води, електроенергії, нафтобази), не ризикуючи при цьому безпосередньо живою силою. А особливо - технікою, бо ми говоримо про тисячі танків, бронетранспортерів, сотні літаків та гелікоптерів.
Продовження попередньої тактики означало б фактичне знищення потенціалу російських військ, а застосування нової розраховане на нестачу в української сторони захисту з повітря - ППО та літаків, а також на підрив духу народу України. Бо Росія не очікувала об’єднання українців і тепер намагається деморалізувати новітніми засобами - ракетами типу "Іскандер", "Калібр" тощо для того, щоб посіяти паніку та змусити Україну таким чином пристати на переговорні умови РФ - погодитись не лише на нейтральний статус до НАТО, а й на визнання Криму та утворень "ЛДНР".
Але Україна має перевагу практично по усім напрямкам і проводить не тільки оборонні заходи, але й активні наступальні. Це, у свою чергу, свідчить про те, що знищення окупантів ведеться по усіх секторах. Як наслідок - це веде до деморалізації російської армії, а в перспективі і всього російського населення.
Росія думає, що допоки триватимуть точкові обстріли, умови на переговорах диктуватимуть вони. Тому від витривалості ЗСУ залежатиме, наскільки Україна зможе протидіяти Росії. Зважаючи на те, що Україна продовжує отримувати від західних партнерів новітнє озброєння, Україна має більш виграшні позиції і може це використовувати.
читайте такожТруднощі через 7-10 днів: Чому Росія змінює тактику атакиТі переговори, які розпочнуться у Туреччині, можуть дати певне підгрунтя для подальших домовленостей, через які вже протягом кількох наступних тижнів стане ясно, чи готові окупанти припинити обстріли і вийти на мирний процес.
Путіну потрібно виграти у цій війні, аби мати змогу диктувати свої умови. Він вже зрозумів, що його стратегічна мета - контролювати всю Україну - недосяжна і завдання мінімум шляхом посилення обстрілів сформувати свою переговорну позицію, яка б виглядала перемогою. Це потрібно йому для того, щоб показати це російському суспільству. Тож обстріли України, імовірно, продовжаться аж доти, поки не з’явиться договір, який би задовольнив Путіна.
Микола Маломуж, ексголова Служби зовнішньої розвідки України, генерал армії України, спеціально для Главреда
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Viber
