Перемога України у війні з Росією визначена: чому заметушилася і чого боїться Німеччина

Після історії з Бучею і звірств російських окупантів Німеччина все більше тоне разом зі своїм колишнім союзником – Росією.

Домінування Німеччини в Європі добігає кінця
Керівництво Німеччини ризикує опинитися на одній лаві підсудних у Гаазі з Путіним / Reuters

Днями сталася дуже цікава подія. Президент Німеччини Штайнмаєр раптом особисто за власною ініціативою зателефонував до Києва. В результаті цієї розмови вирішили почати відносини по-новому.

Нагадаю, Штайнмаєру відмовили у візиті до Києва одразу після візиту Бориса Джонсона. Дипломатичними каналами йому дали зрозуміти, що його не чекають в українській столиці через його відверто проросійську позицію і відверте лобіювання "Північного потоку-2". Це викликало бурю обурення в Німеччині.

Канцлер Шольц днями заявив, що не поїде до Києва, поки не приїде Штайнмаєр. Логіка німецького політикуму зрозуміла, тому що, якщо приїде Шольц і не приїде Штайнмаєр – це може призвести до виникнення конфлікту на порожньому місці. Коментуючи це, посол України в Німеччині Мельник назвав Шольца "ображеною ковбасою" (такий мовний зворот у німецькій мові). Це також викликало бурю обурення в німецькому політикумі.

Але, незважаючи на таку досить нахабну поведінку нашої дипломатії, Штайнмаєр все-таки змушений був зателефонувати, зробити перший крок.

Я вважаю, що Німеччина змушена була піти на такий крок із багатьох причин. Німеччина вже чітко розуміє, що опиняється в дипломатичній ізоляції. Німці затягують за допомогою Україні, яка неспівставна з її ВВП. Для порівняння – маленька Естонія є лідером по допомозі Україні по співвідношенню до ВВП цієї країни (там населення 1,5 млн). А Німеччина з її великою економікою займає останні рядки у виділенні допомоги.

Чим далі, тим більший тиск на Німеччину, і вона опиняється в ізоляції не тільки в Європі, але й у світі. Після історії з Бучею і звірств російських окупантів Німеччина все більше і більше тоне разом зі своїм колишнім союзником, як і її еліта.

І зараз німці зробили цей крок, бо розуміють – стратегічний перелом уже настав.

читайте такожПутін хоче вийти з гри і почав подавати сигнали про це

Найрозвиненіші країни світу виступили на підтримку України. Сучасна зброя надходить. Німеччина чітко усвідомила, що перемога України визначена, і починає сильно метушитися з цього приводу. Намагається себе реабілітувати, але знов-таки не від доброго серця, а з прагматичних міркувань. Зараз німцям простіше увійти з системною допомогою, перш за все, зі зброєю, щоб сказати "орали, я і трактор".

Перше: для керівництва Німеччини (Штайнмаєра, Меркель, Шольца, Шредера) маячить серйозна перспектива опинитися на одній лаві підсудних разом із керівництвом Росії в Гаазі за вирощування нового фашистського режиму. Політична еліта Німеччини намагається уникнути такої долі. Нікому не хочеться бути на пенсії і сидіти на лаві підсудних. Навіть якщо тебе не посадять, історія все одно малоприємна.

Друге: Німеччина розуміє, що, якщо до неї будуть пред'являти претензії, а Україна, швидше за все, буде це робити, і ніхто нічого їй не скаже щодо цього, то стануть можливими позови проти Німеччини – німців будуть звинувачувати у вирощуванні чергового режиму. А вони тільки в 2010 році за Першу світову війну розрахувалися, за Другу світову ще платять репарації. Такі перспективи стають більш відчутними.

Третина: Німеччина з дуже великим занепокоєнням усвідомлює простий факт, що її домінування в Європі добігає кінця. У Східній Європі народжується блок країн, у першу чергу, слов'янських, які фрагментують ЄС. Це – Польща, Україна, Чехія, Словаччина плюс країни Балтії. Причому в України і Польщі вже є дуже сильна військова компонента. Вони не бачать за Німеччиною того лідерства, яке має бути зумовлене. Вони розуміють, що відверта співпраця Німеччини з авторитарними режимами Росії та Китаю загрожує їхній безпеці. Тому вони починають вибудовувати відносини всередині цього блоку.

читайте такожКонвульсії Росії: чому через місяць-два Україна почне звільнення всіх територій і навіть Криму

Тепер Німеччина розуміє, що чим довше вона не підтримуватиме Україну, тим більшою буде фрагментація Європейського союзу. До розпаду, звичайно ж, не дійде, але те, що ці країни будуть заявляти свої претензії на управління, в тому числі і Європейським союзом, заявляти про свої інтереси, це вже очевидно.

Невипадково днями була заява президента Польщі Дуди про те, що кордонів між Польщею та Україною більше не існуватиме. Це, звичайно, метафора на даний момент, але в кожній метафорі є частка метафори. Тим більше, що визначати кордон повинен тільки Європейський союз разом. Швидше за все, це серйозна заявка на дуже потужний союз, в першу чергу, України та Польщі.

Не виключено, що в цей союз вступить і Білорусь (рано чи пізно Лукашенко піде від влади). Велика ймовірність, що Україна буде домінувати, тим більше, що Білорусі доведеться відповідати за ті збитки, яких вона завдала Україні через пряму участь у війні.

Це створює для Німеччини неприємну ситуацію, яка полягає ще й у тому, що за цим блоком уже стоїть Британія, яка отримує фактично карт-бланш на контроль над стримуванням Німеччини, причому в подвоєній кількості.

читайте такожРосійсько-українська війна - що далі: чому ніякого військового розгрому України не передбачається

Нагадаю, що Польщу, яку розділили наприкінці XVIII століття тодішні Австро-Угорська імперія, Пруссія і Росія (можна сказати німці і росіяни), відновили фактично за результатами Першої світової війни як буферну державу для стримування Росії. Франція теж була в цьому зацікавлена.

Тепер у Британії розширюється простір можливостей фактично в два рази, тому що до цього блоку приєднується Україна і потенційно Білорусь.

Плюс – Британія, на відміну від Німеччини, є ядерною державою. І це англосаксонський блок. Відповідно, Німеччина втрачає лідерство і тепер буде змушена погоджувати всі свої кроки з цим потужним блоком, який точно координуватиме всі свої дії у внутрішній і зовнішній політиці вже в Європі.

Буде активна боротьба за ресурси в тому числі. Не виключено, що буде боротьба за ресурси Росії або того, що залишиться на її місці. Німеччині доведеться конкурувати з цими країнами (в першу чергу, з Україною і Польщею). Німці розуміють, що краще це зробити зараз, аніж потім зі слабших позицій розмовляти з дуже потужним блоком країн, де буде вже і силова компонента, за яку відповідатиме Україна, і потужна економічна компонента. А Польща за останні 20 років в економіці сильно виросла і вже співставна за багатьма параметрами з тією ж Німеччиною. Звичайно, поки що не зовсім дотягує, але об'єднані ресурси економік цих країн – дуже гучний голос у Європейському союзі.

читайте такожТихий переворот в Росії: що вказує на те, що Путіна виводять із гри

Цією слабкістю Німеччини, звичайно ж, потрібно користуватися. По-перше, це поставки далекобійної артилерії і танків в Україну. Тобто потрібно вичавлювати з них усе. По-друге, вимога відкрити ринок Європейського союзу, в тому числі Німеччини, для української промислової продукції в першу чергу. По-третє, вимагати гроші на відновлення. Німці розуміють, що, чим довше вони будуть ігнорувати те, що відбувається в Східній Європі, тим буде гірше для них.

У Берліні забігали з досить об'єктивних причин. І це тішить. Головне – Україні не забувати постійно тримати руку на пульсі і стежити за тим, що відбувається в Німеччині, не боятися заявляти про те, як усе відбувається насправді, і здійснювати пресинг на політичну еліту. Тут слід погодитися з колишнім президентом Росії Медведєвим, який сказав: "Україна все більш "безцеремонно сідає на шию" своїм "європейським спонсорам". Мабуть, він мав на увазі, що де-факто Україна вже "крутить" Європою.

Ми диктуємо свою волю, і це великий плюс. Пора виростати зі штанців бігання і заглядання в рот кожному послу, який нам розповідає, як потрібно жити, хоча багато хто з них відверто працює на Росію.

Звичайно, є у нас недоліки: потрібно реформувати економіку, боротися з корупцією. Але головне, що ми повинні зрозуміти: без ресурсу, який зараз можна вичавити з Європейського союзу і Німеччини, ніякі реформи нікуди рухатися не будуть.

читайте такожІнша війна: якою далі буде боротьба з Росією

Нагадаю, як із Польщі робили вітрину наприкінці 80-х років. Їй списали борг в 30 млрд доларів (60 млрд у нинішніх грошах), дали величезний ресурс. Тому що Британія та англосакси взагалі були зацікавлені зробити з Польщі вітрину, буферну державу для стримування Німеччини.

Ми повинні використовувати цю історичну можливість для того, щоб теж отримати необхідний ресурс. Тому що без ресурсу, без грошей, без ринків збуту всі реформи не будуть працювати так, як потрібно. Ми повинні зараз це розуміти і чітко відстоювати свою позицію.

Тарас Загородній, політичний та економічний експерт

Реклама
Підтримайте Главред

Останні новини

Реклама
Реклама
Реклама
Ми використовуемо cookies
Прийняти