Чому великої війни найближчим часом не буде

Безпрецедентна кампанія залякування України повномасштабним наступом з боку Росії в останні дні досягла нового рівня. Путін бряцає військами, що переправляються з Далекого Сходу в європейську частину Росії. Світові ЗМІ повідомляють про підготовку евакуації дипломатичного персоналу з Києва, фондові ринки падають, у справі шантажу політичного керівництва України директора ЦРУ США Бернса в українській столиці змінює американський держсекретар Блінкен.

Головна мета узгодженого тиску адміністрацій Путіна і Байдена залишається тією ж самою – залякуючи російською військовою загрозою спробувати змусити Україну здатися Путіну, погодившись на виконання т.зв. "Мінських угод". Головне завдання високопоставлених шантажистів полягає в тому, щоб змусити українців – і владу, і громадян – повірити в реальну перспективу повномасштабної війни і під її загрозою погодитися на т.зв. "компроміс" – віддати перевагу замість "величезних" втрат в результаті "великої війни" відносно "малі" втрати (у вигляді виконання "Мінських угод").

Попри пропагандистську істерію, вважаю, що великої війни найближчим часом не буде.

Провокації на лінії зіткнення і на російсько-українському кордоні, яких за останні 8 років війни було чимало, на жаль, можливі і практично майже неминучі.

Бойові дії локального (регіонального) характеру можливі, хоча і не гарантовані.

Але ось великої (великомасштабної, повномасштабної) війни Росії проти України найближчим часом не буде.

Чому?

З 30 жовтня 2021 р. американські, а потім і інші ЗМІ, лояльні до чинної влади розгорнули грандіозну кампанію по залякуванню світу майбутнім повномасштабним наступом російських військ, яке може призвести до окупації Південної України або Лівобережної України або Південної і Лівобережної України одночасно, форсування Дніпра з виходом в райони Коростеня і Умані, захопленнями Харкова, Одеси, Києва і т. д.

Розберемо по пунктах, чим нас лякають, і чому ці загрози безпідставні.

читайте такожПутін зламає собі шию в Україні, якщо полізе з широкомасштабною війноюПерше, не тільки західні ЗМІ, а й західні розвідки в минулому багаторазово помилялися з розумінням дій Путіна, вони не змогли побачити підготовку російських військ до нападу на Грузію у серпні 2008 року, до окупації Криму в лютому-березні 2014 року, до нападу на українські війська в серпні 2014 року під Іловайськом і в лютому 2015 року під Дебальцеве. Ба більше: західні розвідслужби тоді стверджували, в тому числі публічно, що нападів не буде. Якщо вони так помилялися в минулому, що дозволяє вважати, що вони не помиляються зараз?

Друге, пересування російських військ останнім часом відбувається без маскування, відкрито, часто – навмисно демонстративно. Коли Путін дійсно хотів напасти, він готувався до атаки таємно. Коли він діє відкрито, то це свідчить скоріше не про підготовку реального нападу, а про проведення операції іншого характеру – блефу, шантажу, залякування.

Третє, це фактичне розташування російських військ, "сконцентрованих проти України". У всіх джерелах, в яких вказується їх реальне розміщення, йдеться про смугу вздовж російсько-українського кордону на відстані 250-260 км від неї. На такій відстані війська, що готуються до негайного наступу, не розміщують.

Четверте, за даними українського Міністерства оборони, чисельність БТГ (батальйонно-тактичних груп) російських військ, "зосереджених біля України", в листопаді 2021 р. (40) була помітно меншою, ніж у вересні (51), серпні (44), квітні 2021 р. (53).

читайте такожЯкщо почнеться війнаП'яте, чисельність російських військових, "зосереджених біля України", менша, ніж число учасників маневрів "Захід-2021". 5 листопада 2021 р. міністр оборони О. Резніков оцінив чисельність російських військ, "сконцентрованих проти України", в межах 200-кілометрової смуги вздовж кордону – у 94,3 тис., в межах 300-кілометрової смуги – в 105 тис. 6 грудня міністр закордонних справ Д. Кулеба назвав цифру у 115 тис. російських військових. 9 грудня телекомпанія CNN з посиланням на українських військових повідомила про угруповання у 120 тис.осіб. 22 грудня секретар РНБО О. Данілов розповів про 122 тис. військових в межах 200-кілометрової зони і про ще 143,5 тис. – в межах 400-кілометрової смуги. Відтоді більшість публікацій використовує стандартні формулювання "100 тисяч", "орієнтовно 100 тисяч", "понад 100 тисяч". Однак це менш ніж 200 тис. військовослужбовців, які брали участь у російсько-білоруських маневрах "Захід – 2021", що проходили у вересні 2021 р., здебільшого поблизу українських кордонів.

Шосте, під час проведення навчань "Захід-2021" за участю 200 тис.військових західні ЗМІ не опублікували, здається, жодного матеріалу про загрозу російського вторгнення в Україну. За неповні три місяці з 30 жовтня 2021 р. сумарна чисельність російських військ "біля України" склала не більш ніж 122 тис.військових. Однак тільки в англомовних ЗМІ, що потрапили мені на очі, опубліковано майже 300 матеріалів про "неминучий" російський напад.

Сьоме, карти передбачуваних військових дій, що публікуються в світових ЗМІ останнім часом, розраховані насамперед на надання емоційного впливу на читачів без необхідних для такого важливого питання фактичних обґрунтувань.

читайте такожЧого не врахував Путін, коли почав погрожувати Україні війноюПрикладом того, як такі публікації вводять непідготовлених читачів в оману, є, наприклад, карта, оприлюднена 21 листопада 2021 р. виданням Military Times. Неважко бачити, що одне з двох російських угруповань, націлених на захоплення Києва, має в своєму складі 4 БТГ (тобто може налічувати у своєму складі від 1200 до 3600 осіб), а угруповання, що охоплює з півночі Харків, – 8 БТГ (тобто від 2400 до 7200 осіб). Натяк, що міститься в цій інформації, нібито угруповання військових такої чисельності можуть "захопити", "оточити" міста з населенням в 1,5 і 3 мільйони осіб, розраховані лише на абсолютно необізнану аудиторію.

Для порівняння – у Харківській наступальній операції радянських військ у травні-липні 1942 р. брало участь 760 тис. військовослужбовців, Київській наступальній операції у листопаді 1943 р. – 671 тис. Для розуміння того, яка чисельність військ була насправді необхідна для захоплення не лише великих міст, але й для заняття значних площ на тому ж театрі військових дій, тобто на тих українських землях, наприклад, під час Другої світової війни, слід зазначити, що, наприклад, в Чернігово-Полтавській наступальній операції у серпні-вересні 1943 р. брало участь 1,6 млн військових, в Нижньодніпровській стратегічній наступальній операції у вересні-грудні 1943 р. – 1,5 млн, в Дніпровсько-Карпатській наступальній операції в кінці 1943 – на початку 1944 р. – 2,1 млн солдатів і офіцерів.

Восьмий і, мабуть, найголовніший аргумент, що пояснює грандіозний блеф, що проводиться на наших очах, полягає в недостатній чисельності російських військ, зосереджених "біля України" (122 тис.осіб), а також тієї чисельності військ, яка може бути досягнута там найближчим майбутнім (175 тис. осіб), з точки зору мінімальної величини угруповання російських збройних сил, необхідної для здійснення захоплення значної частини території України.

... Чисельність Збройних сил Росії "біля України" зараз оцінюється в 122 тис. військових. Ця величина за прогнозами може бути збільшена до 175 тис. осіб. Число учасників російсько-білоруських маневрів "Захід-2021" досягало 200 тис. осіб. Очевидно, що за необхідності чисельність угруповання, що загрожує Україні, може бути відносно швидко збільшена до 300 тис. осіб.

читайте такожВійна як шансПроте навіть такої чисельності збройних сил Росії буде недостатньо для проведення стратегічних операцій з окупації Південної України або Лівобережної України або Південної і Лівобережної України одночасно, не кажучи вже про форсування Дніпра або Захоплення Києва.

Водночас для проведення таких локальних операцій, як, наприклад, окупація Північної Таврії, захоплення Маріуполя, Одеси або Харкова, угруповання російських збройних сил в кілька сотень тисяч осіб може виявитися достатньо.

Враховуючи все сказане, можна припустити, що до того часу, поки російське (російсько-білоруське, російсько-ОДКБ-шне) угруповання "біля України" не досягне величини, вимірюваної, щонайменше, півмільйоном військовослужбовців, стратегічні операції проти України з метою окупації її великих територій, є малоймовірними.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред