Одними з найяскравіших подій, що супроводжують черговий акт (під назвою "пропозиції Росії Заходу щодо гарантій безпеки") вистави, що розігрується на наших очах (під назвою "порятунок президентом Байденом світу від великомасштабної європейської війни, яку нібито розв'язує Путін"), виявилися одночасно:
- майже тотальне несприйняття спостерігачами представлених російських пропозицій щодо гарантій безпеки як скільки-небудь реалістичної основи для переговорів Кремля зі США і НАТО;
- видатна, навіть за мірками сьогоднішнього російського МЗС, розв'язність заступника міністра Рябкова, який провів 17 грудня брифінг під назвою "ініціативи Росії з гарантій безпеки".
Попри неприховану недовіру журналістів – учасників зазначеного брифінгу в тому, що такі пропозиції (проєкт договору між Росією і США про гарантії безпеки і проєкт Угоди між Росією і НАТО про заходи забезпечення безпеки) можуть бути серйозно сприйняті де-небудь в західних столицях, попри впевненість, яку постійно висловлюють спостерігачі, що дані пропозиції безумовно будуть відкинуті Заходом, попри шокувальну розв'язність російських, так би мовити, дипломатів, доля, принаймні, деяких із зроблених пропозицій може виявитися зовсім іншою, ніж це здається зараз багатьом.
Для цього є кілька причин.
Насамперед слід звернути увагу на безпрецедентність самого факту опублікування проєктів таких документів. Тільки з метою епатажу - для чергової демонстрації своїх незадоволених образ - такі документи не готуються і не публікуються.
читайте такожПутін остаточно втратив зв'язок з реальністю: ресурсів для війни немаєПо-друге, ці документи підготовлені Росією не в односторонньому порядку. Вони є результатом здійснення спільного проєкту Кремля і Білого Дому. Офіційний запит на їх підготовку зробив Байден у розмові з Путіним 7 грудня. Передаючи кремлівські варіанти документів щодо гарантій безпеки Байдену 15 грудня, Путін лише виконав (про це він встиг заявити вже не раз) прохання, отримане ним від господаря Білого дому. Офіційна відповідь на офіційний запит не може бути повністю відкинута стороною, яка робить запит.
По-третє, відповідне доручення про підготовку розгорнутих пропозицій про гарантії безпеки Росії Путін публічно дав Лаврову ще 17 листопада:
І друге: потрібно обов'язково вже ставити питання, Сергію Вікторовичу, треба ставити питання про те, щоб домагатися надання Росії серйозних довгострокових гарантій забезпечення нашої безпеки на цьому напрямку, бо так існувати і постійно думати про те, що там завтра може статися, Росія не може.
Такі доручення не даються без відповідної підстави - наявності самого запиту з боку того, хто збирається давати такі гарантії.
По-четверте, там же, на засіданні розширеної колегії МЗС, Путін вважав за потрібне спробувати розвіяти скепсис своїх слухачів в реалістичності перспектив здійснення цього проєкту:
читайте такожМісце "інтимної сили" ПутінаЗрозуміло, і я ось бачу, попри те, що маски вдягнені у багатьох, проте по очах видно, що виникають скептичні посмішки з приводу того, чи можна розраховувати і сподіватися на серйозність можливих домовленостей за ним напрямком, маючи на увазі, що ми все-таки маємо справу з, м'яко кажучи, не дуже надійними партнерами: вони легко відмовляються від будь-яких колишніх домовленостей. Проте, як би складно це не було, працювати над цим потрібно, і я прошу вас це мати на увазі.
Впевненість, з якою Путін дозволив собі не лише дати доручення Лаврову про підготовку таких пропозицій, не тільки запевнити мзсівських чиновників шансом на успіх, але й зробити це публічно – під камерами, була зумовлена, і це по-п'яте, – знанням Путіним того, що переважна більшість слухачів – учасників колегії МЗС тоді ще не знала. Це було знання Путіним того, що російські пропозиції – якщо не повністю, то в якійсь своїй частині - точно будуть ухвалені адміністрацією Байдена.
По-шосте, путінські пропозиції 17 грудня були опубліковані не просто "лише для широкої громадськості" - так би мовити, urbi et orbi. За два дні до цього (15 грудня) вони були особисто вручені помічниці держсекретаря США Карін Донфрід, яка спеціально приїхала для їх отримання в Москву. Лише після того, як вони були поширені серед членів НАТО в Брюсселі 16 грудня, сталося їх оприлюднення в Москві 17 грудня. Документи, за якими США надсилають високопоставленого кур'єра, не можуть бути просто викинуті в кошик.
По-сьоме, саме так, як Путін обіцяв мзсівцям 17 листопада, і сталося. Тоді, як російські та закордонні журналісти дивувалися нахабству кремлівських пропозицій щодо фактичної ліквідації суверенітету низки європейських країн і створення розділової лінії на континенті для визнання сфери впливу Москви в Європі, Білий дім відповів не обуреною відмовою, а позитивною згодою на розгляд путінських побажань:
...ми отримали деякі конкретні пропозиції від росіян, коли помічник держсекретаря Донфрід була в Москві. Ми поділилися ними з нашими союзниками. Як ми вже сказали, ми готові їх обговорити. При цьому в цих документах є речі, які росіяни знають, що вони неприйнятні, і вони це знають. Але є й інші речі, над якими ми готові працювати і які заслуговують деякого обговорення.
читайте такожСамотність ПутінаЗа словами Джейка Саллівана, Вашингтон позитивно сприймає ідею про проведення дискусії з Москвою з приводу ситуації навколо України. Сполучені Штати "загалом готові" до діалогу з Росією з питань європейської безпеки. Джейк Салліван, радник Білого дому з національної безпеки, заявив про це в п'ятницю, виступаючи на засіданні Ради з міжнародних відносин у Вашингтоні. "Ми загалом готові до діалогу. Зараз Росія виклала свої побоювання з приводу дій Америки і НАТО. Ми збираємося викласти наші побоювання", - заявив Салліван.
Природно, виникають питання:
- Як же Путіну вдалося домогтися того, що вже сталося?
- На чому ґрунтується впевненість у тому, що якщо путінські пропозиції не викинули в кошик вчора, то чому це не може статися з ними сьогодні, або, у крайньому разі, завтра або післязавтра?
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Viber
