Підпишіться 
Попри офіційний курс на євроінтеграцію, дедалі частіше лунають сигнали про те, що повноправне членство України в ЄС може відбутися пізніше, ніж очікувалося. Політичний аналітик Вадим Денисенко аналізує нові підходи Брюсселя до розширення Євросоюзу та пояснює, чому дискусія про конкретні дати вступу може відволікати від більш важливих завдань. Автор розглядає інтереси європейських країн, політичні ризики та можливі сценарії подальшої інтеграції України. Публікуємо ключові думки автора.
Україна не вступить в ЄС в 2027 році. Чи варто з цього робити трагедію?
Візит європейської комісарки з питань розширення Марти Кос показав, що ЄС прийняв базову модель Мерца про поетапний вступ України до ЄС. Кос доволі ультимативно дала зрозуміти: ця модель єдино можлива.
відео дня
1. Україні пропонується погодитися з тим, що ніякого вступу в ЄС в 2027 році не буде. Альтернатива - поетапний вступ з участю (без права голосу) в основних структурах ЄС. Президент явно не задоволений таким розвитком подій і за збігом обставин не був присутнім в Києві під час візиту Кос.
В той же час єврокомісаркв дуже артикульовано звернула увагу опозиціі на те, що не потрібно критикувати Президента за те, що Україна в 2027 не стане членом ЄС. Це диспозиція на сьогодні і позиція ЄС навряд чи зміниться в найближчі роки.
2. Відкинувши емоції, варто чітко для себе усвідомити, як і в питанні НАТО європейці будуть категорично проти швидкого вступу. Головних причин є три: по-перше, це Росія. Швидкий вступ України в ЄС ускладнить переговори з РФ до яких Європа активно готується. І тому, варто на старті відкотитися від швидкого вступу України в ЄС, щоб потім не відкочуватися під тиском Росії (аналог Бухарестського саміту НАТО). По-друге, ряд країн ЄС реально боїться української аграрки. І, по-третє, як би це дивно для нас не звучало, але Європа все ж тримається на певних принципах і правилах. І вони вимагатимуть прийняття та імплементації ряду законів.
3. Хоча, щодо третього пункту (правила і принципи) варто все ж звернути увагу на один важливий момент : через різноманітні структури антикорупціонерів розпочато доволі серйозний і масовий процес заміщення еліт. І цей процес є ключовим для Заходу. І тут мається на увазі не лише зміна політичних, але й, що важливо (можливо, важливіше), економічних еліт. Якщо ще простіше: український виробник має завжди менше шансів в суперечках з українською державою ніж представник іноземного капіталу.
4. Все це не означає, що рівень корупції впаде. Адже корупція є похідною від управлінської кризи, а не навпаки. Але це окрема тема для розмови.
5. Україна, схоже, спробує все ж вимагати чітких термінів вступу в ЄС. ЄС зробить все можливе від себе, щоб ці терміни зробити максимально розмитими. Зараз починається велика політична гра. Єдине, що можна сказати, так це те, що найбільшою помилкою буде стати в позу і сказати: ми вимагаємо вступ в 2027 році. Нам потрібно йти не від електоральної логіки, а від прагматики, де є два ключових питання: реальне відкриття європейських ринків та забезпечення фінансування України. Якщо йти в цій логіці, термін вступу в ЄС буде вторинним.
Про персону: Вадим Денисенко
Денисенко Вадим Ігорович (нар. 7 квітня 1974, Київ) – журналіст, керівник аналітичного центру Ділова Столиця, народний депутат України VIII скликання. У 1997 закінчив Київський університет імені Т.Шевченка, спеціалізація "Українська мова і література", в 1998 – факультет гуманітарних наук Києво-Могилянської академії.
Доктор історичних наук (дисертація про створення авторитарного режиму Віктора Януковича, співзасновник Еспресо TV, співавтор книги про наріжні закони функціонування політики "політики не брешуть"), пише Вікіпедія.
Виконавчий директор Українського інституту майбутнього (2020-2023).
З вересня 2023 і дотепер – радник керівника Української добровольчої армії (УДА) Дмитра Яроша з інформаційних питань.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
