Зараз Путін і Ко будуть ловити і обмежувати активність усіх "непідконтрольних радикалів". І справи проти Квачкова та Гіркіна - це лише перші ластівки. І в найближчий час ми побачимо, як більшість їх поплічників або змінять риторику, або їх теж примусово прикрутять.
Бунт Пригожина продемонстрував, що у режиму багато проблем з легітимністю. І що бажаючих захищати Путіна і Ко дуже не багато, бо більшість росіян настільки деполітизована, що їм просто пофігу.
А риторика Пригожина, який зовсім не "за мир", а за перетворення Росії у КНДР - знаходила підтримку. Путінська диктатура працює не так і ніяка КНДР з військовою економікою йому і його оточенню не потрібна. Гіркін і його брати по ниттю "заколот" засудили, але налаштовані вони до влади Путіна не менш ворожо, а до війни - не менш радикально. І впливають на падіння легітимності режиму і особисто Путіна доволі ефективно.
Робиться це все "переслідування незгодних" з усвідомленням двох речей:
1. Того, що очолити диктатуру справжніх радикалів і екстремістів Путін не може. Бо еліти, які його підтримують чи терплять, влаштовані не за сталінським зразком, а за клептократично - полулістичним. Навіть силове оточення таке. Справжні радикали і екстремісти, зі свого боку, не потребують Путіна. Він себе вже дискредитував.
2. Того, що в найближчі тижні чи місяці Росію дуже ймовірно чекає чергова хвиля "непростих рішень" і "перегрупувань на більш вигідні позиції". Яка стане додатковим ударом для легітимності режиму і сформуває нові додаткові ризики.
Тож в такому контексті бажано, щоб найбільш популярні і медійні радикальні критики мали закритий рот, були дискредитовані і запроторені у ведмежий кут. Щоб додатково не підпалювали і так в умовах гострої кризи. До речі, цікаво, як скоро телеграм-канал Тринадцатый замовчить навіки.
Ці історії також відповідають на питання, як там у Росії справи на фронті. Не дуже в них справи на фронті. Не дуже.
І окремо. Враховуючи, наскільки Гіркін і його поплічники ксенофоби, антисеміти, прихильники "теорії змов", наскільки застрягли в уявленнях про світ десь на початку 20 століття тощо, теоретичне (і майже неймовірне) захоплення влади подібними людьми Росії теж не допоможе. Бо вони взагалі не розуміють світ, в якому живуть. Скоріше навпаки.
Якось так думаю. Дякую за увагу.
Хто такий Юрій Богданов
Юрій Богданов - блогер, аналітик, спеціаліст зі стратегічних комунікацій у сфері бізнесу, державного управління та політики. Колишній радник голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації. У 2010 закінчив Київський національний економічний університет.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
