Китай почав масштабні військово-морські навчання навколо Тайваню. Однак вони є не стільки реальною загрозою, а, скоріше, демонстрацією позиції напередодні майбутніх мирних переговорів щодо війни в Україні, які фактично відбуватимуться між США та Китаєм за посередництва Європи.
Примітно, що незадовго до оголошення навчань у публічному просторі зʼявилася дезінформація щодо постачання Китаєм зброї для РФ. Причому озвучила її Велика Британія, тоді як радник з питань нацбезпеки США Джейк Салліван її заперечив, що свідчить про наявність певної політичної гри. Так само, як і присутність військових кораблів навколо Тайваню, яка має геополітичний контекст.
Китай наразі не готовий до війни в силу економічних причин. Зараз він вийшов з рецесії та перебуває на незначному підйомі. Відтак, йому потрібен певний каталізатор для підтримки цих процесів та їхнього масштабування. Якщо уявити, що за такої ситуації Китай починає війну, то у цьому він не схожий на РФ. Адже у нього є своя логіка, і поспішати з розвʼязанням війни Китай не буде, хоча і готується до цього.
відео дня
Те, що відбувається біля Тайваню свідчить більше про публічну демонстрацію потужності Китаю – мовляв, ми визначаємо процеси на євразійському континенті, ми будемо їх контролювати. Також це можна вважати відповіддю на спільні навчання США, Японії та Австралії в Південнокитайському морі, що засвідчує послідовність Китаю у претензії на панування в цьому регіоні.
Однак свідчень про початок військової операції біля Тайваню наразі немає. Головна причина дій Китаю полягає у виході на переговорний процес між Україною та РФ за планом Пекіна. Тобто Китай має стати посередником і отримати від цього профіт у вигляді замороження війни (хоча публічно Китай про це не говорить, однак це читається), знятті санкцій і розширення ринків збуту до ЄС замість США. Адже з останніми все не так просто – Байден, попри домовленості, які були у нього ще з саміту у Сан-Франциско, минулого тижня ухвалив рішення про збільшення експортних мит. Це серйозний удар для Китаю, на який він відповів запровадженням санкцій проти 12 американських компаній-виробників зброї.
Відтак, почалася санкційна війна, і ми можемо допустити, що вона може вилитися у потужне військове протистояння. Але якщо Китай зосередиться на війні проти Тайваню, то якими будуть його спроможності підтримувати війну Росії проти України?! Відповідно, РФ може швидко програти – згадаємо, як її військові у 2022 році тікали з Херсонщини. Поки що Китай дуже вдало балансує, тому на даному етапі це більше схоже на імітацію, ніж на реальну війну.
Щодо того, коли Китай буде готовим до війни, то різниця у прогнозах досягає 5 років, але навряд чи це станеться раніше 2027-2028 років. Усе залежатиме від того, як спрацює китайське лоббі у Європі. А оскільки в силу різних адміністративних методів Китаю вдалося стабілізувати економічну ситуацію та нарощувати її, тому впродовж 5-10 років можливий приріст, хоч і не такий потужний, як у Ден Сяопіна, ініціатора ринкових реформ у Китаї.
Валерій Клочок, політичний експерт і керівник Центру громадської аналітики "Вежа", спеціально для Главреду
Хто такий Валерій Клочок
Валерій Клочок - громадський та політичний діяч, магістр державної служби.
З 2017 року активно займається політичною та економічною аналітикою.
З 2022 року – керівник Центру громадської аналітики "Вежа", голова благодійного фонду "Нова дорога".
З 2020 по 2022 рік співпрацював з незалежною неурядовою організацією Growford Institute (Think Tank), яка здійснює стратегічні глобальні дослідження у сфері економіки та фінансів, оцінює системні ризики та розробляє оптимальні моделі економічного розвитку для країн, регіонів і світу в цілому.
З 2016 по 2018 рік – голова центрального виконавчого комітету всеукраїнської партії.
З 2006 по 2016 рік – керівник прес-служби народного депутата, керівник прес-служби всеукраїнської партії.
З 2010 року – дотепер – засновник, директор приватного підприємства.
З 2005 по 2006 рік – головний консультант секретаріату депутатської фракції у Верховній Раді України ІV скликання.
2005 рік (з березня по жовтень) – начальник відділу з питань взаємодії із засобами масової інформації та зв’язків з громадськістю (прес-служба) Державної митної служби України, радник митної служби ІІІ рангу.
З 2004 по 2005 роки – прес-секретар депутатської групи у Верховній Раді України ІV скликання.
З 2003 по 2004 роки – інспектор відділу освіти районної державної адміністрації.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
