Путін не може зупинитися. Його прорвало "виступати, нагороджувати і відзначати". З цегли ганебної поразки він будує свою "Тріумфальну арку".
Це стара російська традиція, вічна скрепа. Влада завжди перефарбовувала приниження і провали в кольори "Вікторії". Все дуже просто: яка б біда не трапилася, - треба назвати її грандіозною перемогою.
А для того, щоб маси увірували в те, що крах - це "грандіозний успіх" - просто треба нагородити безпорадних і боягузливих, з вини яких і відбулося фіаско.
Зараз Путін кинув всі сили на те, щоб переконати всіх, що "переміг" у сутичці з Пригожиним. Треба сказати, що створення цієї ілюзії у нього відмінно виходить. Він обсипав орденами переляканих солдафонів, обласкав міністрів-зрадників.
Хто такий Олександр Невзоров?
Олександр Невзоров - радянський, російський і український громадський діяч, опозиціонер, блогер, телеведучий; депутат Державної Думи чотирьох скликань. Довірена особа кандидата в президенти Росії Володимира Путіна на виборах 2012 року. Різкий критик Путіна в останні роки. З листопада 2015 р. - ведучий програми "Паноптикум" на телеканалі "Дождь" спільно з Василем Уткіним, з січня 2017 р. - постійний гість щотижневої програми "Невзоровські середи" на радіостанції "Ехо Москви". 3 червня 2022 року, як повідомив сам Олександр, йому та його дружині Лідії Невзоровій, за Указом президента України Володимира Зеленського, надано українське громадянство за видатні заслуги перед країною.
А потім нагородив і ЗМІ, які гиготіли та словтішалися, за "інформаційне протистояння заколоту". Для того, щоб надати важливість і сакральність заходу, зустріч зі ЗМІ зробили "закритою".
Нічого реально секретного там не було. Кремлівський різник стандартно "їздив по вухах" своєю конспірологією, брехав і нудно кривлявся.
Шкода, що катастрофа на Чорнобильській АЕС відбулася не за правління Путіна. Всі б дізналися, що здійснений "унікальний прорив", який дозволив ядерним реакціям вийти з "в'язниці реакторів", "знайти свободу" і "по-новому служити людям, ще більш стабільно і ефективно".
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред