Танк Leopard 2, з моменту його появи, практично постійно посідає перші позиції в рейтингу світового танкобудування. Це найкращий танк. Наприклад, версія Leopard А7 сьогодні є лідером серед танків. За своїми тактико-технічними характеристиками він є великою загрозою для противника. Тому нам так важливо його отримати.
Abrams поступаються Leopard 2. В основному через специфіку ходових якостей. Газотурбінний двигун Abrams є досить проблематичним і примхливим. У війні в Перській затоці танки Abrams провалилися, тому що у них, в умовах сильної запиленої місцевості, дуже швидко забивалися повітряні фільтри. У Abrams є свої недоліки, проте по системах управління вогнем і бойових якостях вони з Leopard 2, в принципі, на одному рівні.
Питання не в тому, що нам конкретно потрібно – Abrams або Leopard 2. Справа в тому, що Leopard – найбільш поширений танк Європи. Сервісна і технічна база широко поширена по всіх країнах європейського континенту, включно з скандинавськими країнами. Leopard є і в Польщі. Акцент на отриманні саме Leopard був зроблений якраз таки через поширеність цих танків. Всього їх випустили 3,5 тисячі одиниць. Наскільки я пам'ятаю, з них 1700 знаходяться в Європі, без урахування танків в Бундесвері. На балансі німецької армії було декілька сотень таких Leopard - 600 в бойовому складі. Наразі велика частина, швидше за все, знаходиться на зберіганні.
Крім того, Україна, ймовірно, в питанні отримання Leopard розраховує більше не на Німеччину, а на отримання від неї дозволу іншим країнам на те, щоб вони надали нам ці танки. Сучасну війну на танках Т-72 не побудуєш.
На сьогоднішній день Україні не дали танків Leopard, але це не катастрофа. Звичайно, це погано, але не критично. Примітно, новий міністр оборони Німеччини двозначно сказав, що Берлін наразі не ухвалив рішення щодо Leopard, але не стоятиме на шляху союзників в ситуації щодо їхнього експорту. На мій погляд, тут йдеться про те, що вони все-таки нададуть дозвіл на передачу цих танків країнам-партнерам.
Олег Жданов, спеціально для Главреда.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред