По-перше, Джонсон вкрай непопулярний в Британії. Зрозуміло, що для наших громадян і ЗМІ, які не відстежують ситуацію в цій країні і живуть у своєму інформаційному міхурі, це складно зрозуміти. Рівень несхвалення його політики серед британців досягав 71%. Серед рядових членів Консервативної партії у нього був найгірший антирейтинг в -21%.
По-друге, коронавірусні вечірки, постійні скандали серед членів партії (за останні місяці штук 5-6 вже було), сумнівні політичні витівки, бездумний авантюризм, невдачі у внутрішній політиці, невирішені конфлікти з регіонами, провали на місцевих (до)виборах, незакінчений Brexit - все це не проходить безслідно.
І проблеми у Джонсона неминуче накопичувалися з середини минулого року. Британська політика в цьому плані досить інституціоналізована і передбачувана, на відміну від нашої, де порушення і невдачі необов'язково можуть призводити до відставки.
По-третє, відставка Джонсона мало що змінить. Політика щодо підтримки України та протистояння з РФ - це не унікальна ідея однієї людини, а внутрішньоелітний консенсус. Практично всі партії в Британії критично ставляться до Росії, і істотно змінювати підхід не будуть.
Що може змінитися - це тональність риторики (в зайвому пафосі і театральності своїх зарубіжних поїздок Джонсон був кращим, тут його складно буде переплюнути), координація з союзниками і пріоритетність завдань.
читайте такожПідтримка України нікуди не дінеться з відставкою ДжонсонаЯкщо до влади прийде група умовних "технократів", тоді вони будуть більше скочуватися у внутрішній порядок Британії, і не ставити Україну в якості публічної теми №1.
А в цілому, спроба Британії застовпити за собою нову пост-Brexit глобальну роль буде продовжена і при консерваторах, і при лейбористах, і при ліберал-демократах. Змінюватимуться підходи, публічна риторика та пріоритетність питань.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Viber
