Чому протести перевізників у Польщі вигідні Росії

Низка польських перевізників оголосила про акцію протесту з 6 листопада, під час якої планують блокаду міжнародних пунктів пропуску на кордоні з Україною. Спочатку йшлося про блокування лише одного пункту перетину кордону – Корчова – Краковець, проте згодом з’явилася інформація, що блокада може стосуватися й пунктів Дорогуськ – Ягодин та Гребенне – Рава-Руська. Причому протестувальники також заявили про готовність продовження страйку до двох місяців.

Одна з основних претензій страйкарів – некоректна робота електронної черги на кордоні. Десять днів тому ми спілкувалися з Мінінфраструктури і озвучували ці проблеми. Зокрема, є проблеми з машинами, які стають в чергу за кордоном. Є махінації перевізників з польського боку, які ми доводимо до влади, і яка ці недоліки усуває. Але система не ідеальна – це розуміють усі. Якщо її може обійти український перевізник, то так само це може зробити і польський.

Ще одна претензія, яку висуває польська сторона, стосується повернення дозволів для роботи в ЄС на українсько-польський ринок. Але це не компетенція Польщі – Україна має підписану угоду про так звану транспортну лібералізацію з Європейським Союзом до 31 червня 2024 року (і, сподіваємося, що її термін буде продовжено).

Ми розуміємо причину такої категоричності Польщі, адже очевидно, що польські перевізники вбачають перспективу в українському ринку, зокрема, після війни, і хочуть вже сьогодні заробити собі певні преференції. Однак фактично їхні перевезення станом на сьогодні становлять не більше десяти відсотків від загального обсягу, бо триває війна, і ризики надто високі (бо машини та вантажі не можна застрахувати).

Більше того, проти тривалого страйку, про який спочатку попереджали перевізники, виступає як український, так і польський бізнес. Наскільки нам відомо, великі польські асоціації перевізники не підтримують цей страйк саме через наближення Нового року та можливості закриття контрактів (бо акція протесту ставить їхнє завершення під сумнів). До того ж, це створюватиме обмеження для коридорів, по якому возяться боєкомплекти, низка товарів тощо.

Ще одна вимога протестувальників полягає у наданні можливості вносити до системи "Шлях" польського водія, але і асоціація, і українські посадовці виступають проти цього, оскільки українські водії перебувають на обліку у сервісному центрі, і в будь-який момент водіїв можуть призвати до лав ЗСУ, тому не мають можливості виїхати. І якщо буде блокада, то водіям, які працюють у Польщі (а їх близько 117 тисяч), доведеться повертатися в Україну, щоб таким чином виконати вимоги законодавства на період воєнного стану.

Наступна вимога полягала у запровадженні на кожному пункті пропуску окремого пасу для порожніх фур, а потім взагалі для країн ЄС. Та останнє ми навіть не обговорюємо, бо поляки, на відміну від перевізників-українців, часто лише завозять товари в Україну, а назад повертаються порожніми. До того ж, ми вже маємо пункти пропуску для порожніх фур, Устилуг та Ніжанковичі. Натомість поляки можуть йти до своєї влади та вимагати, аби пусті фури з України заїжджали до Долгобичова, про що ми вже понад рік пропонуємо (зокрема, від України було офіційне звернення про це). Для організації цього нічого не потрібно робити, бо на цьому пункті пропуску є пас, підʼїздна дорога, на відміну від пропуску по ньому завантажених фур, бо дорога в обидва боки для цього доволі слабенька.

Рекомендуємо:

Кордон з Польщею заблокують до кінця року: хто не виїде з України

Саме про це і потрібно говорити страйкарям. Більше того, нас дивує, чому вони не звертаються до польських митників та прикордонників, які менше ніж на 50 відсотків виконали меморандум щодо кількості пропущених вантажівок за добу на усіх пунктах пропуску. Такого ще не було, і це виключно питання роботи контролюючих органів на кордоні.

Тому, сподіваюся, що довготривалих страйків не буде, як і перебоїв з тими чи іншими товарами. Бо навіть за попередніх страйків деякий транспорт на кшталт паливовозів чи рефрижераторів через кордон все-таки пропускали.

Тим паче, що вимоги перевізників навіть не дискусійні. Мені здається, що в них більше популізму. Коли це відбувалося напередодні виборів у Польщі, ми сприймали подібні заяви як спробу політиків сподобатися електорату. Вибори минули, скоро сформується уряд (найімовірніше – проєвропейський), і пан Туск навряд чи стане загравати з людьми, які блокують транзит між Україною та ЄС. Тим більше, що у перевізників, які оголосили про страйк, за нашою інформацією, до цього основний ринок перевезень був у Білорусі та РФ. Тому цілком ймовірно, що підбурюють такі протести саме з боку країни-агресора, бо заблокувати і суттєво зменшити експортно-імпортний потенціал України під час війни для РФ дуже вигідно.

Володимир Балін, віцепрезидент Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України (АСМАП), спеціально для Главреду

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред