Чому Путін - це квіточки

4 листопада 2022, 08:15
2201
Цей режим тримається на одній людині, яка оточила себе підлабузниками. Цей режим слабкий і нестійкий. Він приречений на поразку і обвал.
Путін, Шойгу, Герасимов
Герасимов, Путін і Шойгу / kremlin.ru

Путін - боягуз, це факт. Він нападає тільки на тих, кого вважає слабкішим за себе. Він не боягуз в тому сенсі, що не готовий битися і вбивати – ми розуміємо, що це натуральний людожер. Він боягуз у сенсі чесної сутички. Він завжди вибирав тільки слабких і тих, кого гарантовано зможе перемогти – Чечня, Грузія, ослаблена революцією Україна. На сильних супротивників лише боягузливо гавкає здалеку або максимум влаштовує гібридні дрібні атаки. І погрожує. Тому, виходячи з цього, ядерна війна – малоймовірний сценарій. Він не піде на супротивника, який сильніший за нього, знаючи, що отримає здачі і навіть в теорії не переможе.

Але мова нижче про інше. У лютому Путін так само вважав, що атакує слабкого. Пам'ятаєте його пасаж про наркоманів на наступний день після вторгнення? Думаєте, він сам у це не вірив? Сумнівів немає, що він і справді вважав українську владу якоюсь "шайкою". Але вийшло все, на щастя, навпаки - в столиці на ключових місцях опинилися потрібні люди, які впоралися на відмінно. І за це увійдуть в історію.

Британське видання The Times повідомило, що це секретар Радбезу РФ Патрушев і директор ФСБ Бортніков переконали Путіна в тому, що необхідно почати повномасштабне вторгнення. При цьому, Шойгу і Герасимова, судячи з усього, поставили перед фактом практично в останній момент. Хоча саме вони і мали виконувати всю основну роботу. І саме вони ж, маючи хребти, могли б своєму шефу популярно пояснити, що "кіна не буде" - другої армії світу не існує, а спецоперація приречена на провал. Але цього не сталося, адже хребтів там немає. Немає ні в кого.

відео дня

Адже Росія тотально деградувала. Ми, українці, знали це давно - ми це відчували. І про це свідчило море ознак: до початку повномасштабної війни і після - особливо. Російська влада виявилася наскрізь прогнилою і корумпованою системою, яка зберігає свою життєздатність виключно завдяки жорстокості і залякуванню. Про це постійно розповідали хороші росіяни, які нині опинилися у в'язниці, вигнанні або на тому світі. Але тепер ми всі побачили на власні очі - Росією насправді керують бездарні, дурнуваті, ледачі шахраї і злодії.

Цей режим тримається на одній людині, яка оточила себе підлабузниками. Цей режим слабкий і нестійкий. Він приречений на поразку і обвал - це очевидно. Яким би жорстоким він не був. Він не життєздатний в будь-яких навіть середньострокових перспективах. Питання часу і ціни, яку українцям і вільному світу доведеться заплатити, щоб він впав.

Нам пощастило, що там все прогнило. Світу пощастило, що там все прогнило. Страшно уявити, що б нас чекало, май російська людина менталітет, працьовитість і дисциплінованість, наприклад, умовного німця або японця. Тоді все було б інакше. Нам і всьому світу пощастило, що вони бовдури.

"Це все очевидні речі, ми це все знаємо", подумаєте ви. Мораль байки в іншому. Хто цього монстра - яким би він не був крихким - виростив і вигодував? Хто платив йому нафтоєвро і нафтодолари десятиліттями? Хто пустив його за один стіл з пристойними людьми? Ми знаємо відповідь.

Днями Європа в особі Штайнмаєра з його зверненням до німців офіційно розкаялася у скоєному. Європа зрозуміла, що помилилася. Зрозуміла, що була наївною і безтурботною – нехай не відразу, і для цього Україні довелося буквально вибивати і вимивати всі ці дурниці, що засіли глибоко в їхньому світогляді. Дурниці про те, що з Росією вигідно дружити і вигідно їй платити. На щастя, вони починають все розуміти, через вісім років.

А тепер головна думка... Є ж і інший монстр, і він набагато страшніший за Росію. Всі про нього знають: це теж колишня імперія, і вона теж мріє про своєрідний реванш і панування. Там диктатор зовсім нещодавно узурпував владу. Там вірять у своє право захоплювати маленьких сусідів. Там теж є казка про "один народ" з тайванцями. Там не приймають демократію. Там пригнічують інакомислення. У цій країні комунізм. Вони інформаційно закриті від світу. Там теж дуже сильна пропаганда. У цій країні є ядерна зброя і дуже багато конвенційної.

Але, на відміну від Росії, люди там працьовиті. Їхні чесноти - дисципліна, самовідданість спільній справі, системність. Через це вони стали дуже сильні – і небезпечні. Вони, як мурахи, побудували стійку систему, яка сама не обвалиться. Вони зовсім не дурні. Світ від них сьогодні залежний - точно так само, як Європа була залежна від російських нафти і газу. Вони вміло користуються цією залежністю. У них і справді друга армія світу... Вгадали, про кого мова?

І друге питання: чи розуміють США і решта західного світу, що десятиліттями вигодовували монстра колосальними обсягами торгівлі - точно так само, як Європа вирощувала Росію? І що цей монстр майже дозрів: він наїв жиру і став багаторазово страшнішим, сильнішим і небезпечнішим за РФ.

Дуже хочеться сподіватися, що розуміють кристально чітко.

Адже рано чи пізно тамтешній диктатор теж збожеволіє.

Тарас Сидоржевський, головний редактор сайту Главред

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакції.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред

Реклама
Реклама

Останні новини

Реклама
Реклама
Реклама
Ми використовуемо cookies
Прийняти