Джоан Роулінг подарувала світові нові слова. Наприклад, "горокракси" – магічні предмети, які дарують антигерою безсмертя. У світі Гаррі Поттера в кожному з них була закладена частка душі їх творця. Доти, поки горокракси цілі - їх творець невразливий.
Хороша література цінна тим, що її образи починають жити самостійним життям. Будь-який політик, який мріє про власне політичне безсмертя, точно так само створює собі горокракси.
У Володимира Путіна їх кілька.
Першим його горокраксом стала перемога над сепаратизмом. Тим самим, що супроводжував всі російські дев'яності. Друга чеченська війна стала фактичною передвиборчою кампанією - на тлі відсутньої номінальної. "Сильна рука" стала нанизувати країну на "вертикаль".
Слідом за замиренням бунтівної республіки - скасування губернаторських виборів, вигнання регіональних бояр з Ради Федерації і скасування самої "Федерації" на користь ультрацентралізованої системи. Боротьба з відцентровістю - саме вона стала легітимацією першого президентського терміну Володимира Путіна. Головною відповіддю на питання "чому він".
Другим горокраксом стало зростання добробуту. Нафтодолари дозволили укласти новий соціальний договір. Права і свободи обмінювалися на зарплати та іпотеки, кредитні автомобілі і можливість відпочивати в Хургаді. Вперше за десятиліття російський громадянин занурився у споживацтво - те саме, яке раніше бачив тільки по телевізору.
читайте такожЯкщо Путін піде на Україну війною, ніхто не стане силою повертати Донецьк і ЛуганськБюргерство народжувало аполітичність. Нафта дорожчала і її бризки розліталися країною. Влада в Росії вперше за довгий час знайшла імідж тієї, що може наповнити холодильники і гардероби. Консюмеризм народжував лояльність, завтрашній день знаходив горизонти, планування знову стало входити в моду. Легітимність другого терміну Володимира Путіна будувалася саме на цьому. Другий горокракс був створений.
Його інерція дозволила провести рокірування. Правління Дмитра Медведєва забезпечувалося не чеснотами наступника, а підтримкою першої особи. Наступні чотири роки всі сперечалися про те, де закінчується один і починається другий. У 2012-му ці суперечки стали безглузді. Володимир Путін повернувся.
Його третім горокраксом могла стати Олімпіада. Власноруч проведена і виграна. Росія головувала у G8 і продавала світу нафту по $100. Створювала Митний союз і приручала європейський бізнес. Але все це здалося Кремлю недостатнім. На роль нового горокракса був призначений Крим.
"Сакральний Корсунь" і "російська мекка", "ввічливі люди" і "слава російської зброї". Виворотом парадного фасаду стала війна на Донбасі і боротьба з інакомисленням. І те й інше обиватель вважав за краще не помітити. Мрія про імперію виявилася занадто сильним ментальним наркотиком. Обложена фортеця. Укріплюємо ряди. Ворог біля воріт.
читайте такожЯкщо Путін почне війну, то його в Україні чекає "кривава лазня"Кожен горокракс - запорука виживання того, хто їх створив. І тому Кремль не ризикує смикати Рамзана Кадирова, який дозволяє собі все що захоче. Тому Москва кидає у в'язниці тих, хто нагадує, що Крим - це Україна. Тому російський президент продовжує на прямих лініях пояснювати низькі зарплати перегинами на місцях. Тому що в кожному з цих трьох випадків є ризик зруйнувати ті самі точки легітимності, які зробили Володимира Путіна тим, ким він є.
А руйнування кожного горокракса загрожує загибеллю їх творця.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
