Виходячи з реакції Заходу, яку росіяни спостерігали (адже Росія в Україні нібито воює саме з Заходом) і не побачили жодних превентивних дій з боку НАТО і США, РФ дозволяла собі усе більше. Ну і зараз вони переконалися у тому, що немає якихось більш жорстких дій, санкційний режим Євросоюзу вичерпав свій потенціал, США теж якось мляво відреагували на інцидент з безпілотником у Чорному морі, а російська ракета, як зʼясувалося, долетіла майже через усю Польщу, країну-члена НАТО, до її західного кордону. Усе це Кремль вважає проявом слабкості з боку Заходу. А в ситуації, коли за пʼятнадцять місяців швидкоплинної "СВО" Росія зазнає військової поразки, вони вирішили діти за алгоритмом, який не придумували на ходу.
Хто такий Михайло Гончар
Гончар Михайло Михайлович (нар. 17 лютого 1963) — український експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин. Президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", головний редактор часопису "Чорноморська безпека", пише Вікіпедія.
У 2000-х роках працював у системі нафтогазового комплексу України, займаючи відповідальні посади. Досліджував питання енергетичної безпеки, міжнародних енергетичних відносин, нафтогазового сектору, нетрадиційних вуглеводнів, реформування енергетичного сектору, глобальних енергетичних ринків. Був експертом української частини міжурядових комісій з економічного співробітництва з Німеччиною, Польщею, Словаччиною, Чехією, Казахстаном, Азербайджаном, Грузією, Туреччиною.
З 2007 року працює в неурядовому секторі — спочатку очолював енергетичні програми і київське представництво "Номос-Енергія" аналітичного центру "Номос", а у 2009 році заснував і очолив аналітичний Think Tank Центр глобалістики "Стратегія ХХІ". Головний редактор часопису "Чорноморська безпека" (з 2017 року). Автор, співавтор та редактор низки книг та публікацій з проблематики енергетики, енергетичної безпеки, міжнародних відносин, виданих як в Україні, так і у Польщі, Словаччині, Німеччині, Великій Британії, Туреччині, Нідерландах, Фінляндії тощо. З 2016 року — член Державного комітету з промислової політики. Має статус асоційованого експерта Центру Разумкова та Центру дослідження Росії.
Росіяни готувалися до цього, бо для того, щоб підірвати дамбу Каховської ГЕС, недостатньо прийти і поставити кілька мін. Туди завезли як мінімум десятки тонн вибухівки, які треба було розмістити. І не просто взяти десь і покласти, бо тоді б зірвало б тільки верхню частину, тим паче, що ми бачимо глибокі ушкодження.
До того ж, ще на початку квітня була інформація про мінування колектора подачі води до системи охолодження ЗАЕС. Тому мова йде про те, що цей сценарій був підготовленим заздалегідь. Зараз вони його запустили, і судячи з інформаційної кампанії, яку вони паралельно розгортають, звинувачуючи Україну – це абсурд, бо в нас немає тих ракет, які можуть завдати таких руйнувань. Та й в росіян їх немає, якщо не брати до уваги ядерні ракети. Але саме таким абсурдом росіяни зараз заповнюють простір, і говорять, що відмашку на застосування удару проти Каховської ГЕС нібито дав міністр закордонних справ Великої Британії Клеверлі, що теж є абсурдом. Але оскільки росіяни заповнюють ефір цією дезінформацією, лише підтверджує факт того, що вони готувалися до цього.
Михайло Гончар, спеціально для Главреда
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Viber
