Чому Росія програє війну в Україні

Головна вада росіян, із точки зору їхньої ефективності у цій війні, полягає у відсутності креативу та ініціативи. І управлінська модель Росії виявляється слабшою за українську, незважаючи на всю недосконалість останньої.

В інформаційній війні їхні прийоми вже не працюють, і Україна, яка спирається на креатив та гнучкість, виграє в одні ворота. Росіяни вдаються до звичної стратегії – робити багато контенту та витрачати на це дуже багато грошей. При цьому контент зазвичай досягає прямо протилежних результатів відносно початкових цілей через втрату зв’язку з реальністю.

Вони так само діють і в економіці. Все заливають грошима, поки вони ще є. І без того важкі санкції додатково "покращуються" ідіотськими та політизованими рішеннями Путіна та його урядовців.

І що найбільше вражає – такий самий комплекс прямолінійних рішень у війні. Рейкова війна, де дуже дорогі ракети витрачаються на не дуже дороге залізничне полотно. Наступальні дії, які спираються виключно на застосування величезної переваги сил та засобів, але не спираються на більш-менш адекватне планування та не передбачають жодної гнучкості рішень. Сказали йти наліво – йдеш наліво, допоки не помреш.

У підсумку замість тріумфального наступу та захоплення України під Києвом тебе луплять, на Донбасі ти повзеш, як равлик, поки не закінчаться залишки сучасної техніки та люди, а на півдні ситуація з переможної стає все більш невизначеною.

Чому так відбувається?

По-перше, росіяни звикли до переваги в ресурсах 1000 до 1. Як у Сирії. Як у Грузії. Як у Чечні. Коли перевага не така суттєва, вона припиняє лінійно працювати. І це Україна ще не отримала всього, що їй обіцяли і що скоротить перевагу Росії в ресурсах ще суттєвіше.

читайте такожПеремога України у війні стає все більш імовірною: чому заметушилася Росія

По-друге, росіян занапащає відсутність конкуренції та демократії. Коли ти 20 років консервуєш систему, коли твої міністри на своїх посадах по 10-15 років не через свою ефективність, а тому що вони – члени твоєї банди, креативність та гнучкість мозку вмирає, натомість залишається розрахунок на "порешаем" і бабло.

По-третє, гроші російського бюджету – це "легкі" гроші, про які не треба звітувати. Знімати ренту з нафти, газу, металів дуже просто. Населення Росії невибагливе. Тому крадуть зазвичай всі 100%.

По-четверте, в російській владі та серед людей, що ухвалюють рішення, практично немає людей із бізнесу. Бізнес вимагає прийняття рішень в умовах обмежених ресурсів – грошей, часу, технологій, людей. Тому думати нелінійно – життєва необхідність.

читайте такожМобілізація або новий шматок України – чим потішить Путін Росію на 9 травня

По-п’яте, російська управлінська модель – з відсутньою системою горизонтальних зв’язків. Взаємодія між різними службами та відомствами в Росії не вітається і фактично заборонена. Чому? Бо бояться заколотів та неконтрольованої ініціативи. В результаті російська система фактично втратила здатність до раптовості та ініціативних дій.

По-шосте, російська система позбавлена зворотного зв’язку. Головне – щоб звіти подобалися начальнику, а не відображали реальність для прийняття більш-менш компетентних рішень.

Написане не говорить нам про те, що наша управлінська модель – досконала.

Ні. У нас багато неефективності, некомпетентності, корупції та кумівства. Особливо на середньому рівні. Це знає будь-яка людина, що працює зі штабами, середнім рівнем держуправління чи силовими відомствами.

Ні. Наша перевага над росіянами у цьому питанні недостатня поки що. Має бути ще краще. Набагато краще. Щоб повністю компенсувати їхню тимчасову перевагу в ресурсах ми маємо працювати над своєю ефективністю. Кожен менеджер та працівник на своєму рівні.

читайте такожНові санкції ЄС: як Росії робитимуть боляче

Але.

Так. Демократія. Конкуренція. Багато людей із реального бізнесу у владі, опозиції, на рівні регіонального управління та у Збройних Силах – це велика перевага України. Багато горизонтальних зв’язків та вміння працювати в умовах невизначеності – це велика перевага.

Наші переваги зараз дуже корисні. І вони мають стати ще більш корисними після перемоги над Росією.

Юрій Богданов, журналіст, блогер

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред