Чому Стара Європа боїться приймати Україну в ЄС і НАТО

Поговоримо про слонів, розклади і проект нової посудної лавки, що стартував.

У Парижі та Берліні думають, що вони "найрозумніші". Не хочеться їх розчаровувати, але їхні кривляння читаються, як відкрита книга. І в цій війні вони підіграють бункерному довбню. Причому підіграють вельми тупо, практично так само, як і сам їхній союзник на Сході. При цьому так само, як і бункерний дід, вони отримують рівно протилежний результат, ніж бажали спочатку.

Так, саме ці "гондольєри" з парочкою тих, хто "переймається через неформальні путінські бонуси" для своїх економік, заблокували для України можливість вступу до НАТО.

Як відомо, прийом нових країн до Альянсу відбувається виключно консенсусом всіх його членів. Франко-німецька х...ня з парочкою своїх посіпак його заблокувала. І стрімке прийняття України в ЄС завдяки все тим же Парижу і Берліну після дзвінків Путіна в ці гадюшники "дещо пригальмувалося".

Про мотиви і причини такої наполегливої впертості Старої Європи щодо включення України до Альянсу можна сперечатися довго і до хрипоти. Я не буду. Я просто знаю, чому так відбувається.

Путінським партнерам зі Старої Європи ну ніяк не потрібно посилення "молодої" Європи за рахунок включення до її складу 40-мільйонної переможної країни, що надавала по рогах довбню з бункера, який втратив зв'язок із реальністю. Ну от просто ніяк і з жодного боку їм це не треба. Адже в іншому випадку голос Парижа і Берліна в обох альянсах – НАТО і ЄС – явно буде дещо приглушений.

Два старезних і лінивих слони – Париж і Берлін, що крутяться в посудній лавці, і так мають деякі проблеми з молодим і швидко зростаючим слоном, тобто Польщею, і явно не хочуть, щоб до цього слону додався ще одне вгодоване, але вельми голодне слоненя – Україна. На їхню думку, їм і так в посудній крамниці тісно і некомфортно.

читайте такожУкраїна робить з Росією те, чого не може імпотентне НАТО

І от підвернувся вельми зручний випадок. В рамках патрання бункерного довбня на Сході через його вельми небезпечні ігри з ядерними сірниками, нахабство, хамство і претензії на неконтрольований забій слонячих тушок світова спільнота вирішила відправити того на лікування до спеціалізованого закладу (якщо що, це не рай). В якості приманки і живця було обране саме те саме "вгодоване, але голодне слоненя".

Тупе Пуйло, чомусь вирішивши, що з цього слоненяти вийде прекрасна печеня, напало на нього з метою проковтнути всього без залишку.

Всі думали, що слоненяті гаплик, але всі не знали однієї великої таємниці – ті, хто слоненя готували до його місії, цілком усвідомлювали, що слоненя це насправді – зле, небезпечне і має в таємниці наточені бивні. Інакше його б просто не вибрали б для цієї місії.

Так і сталося. Ху...ломен, що дуже хвалився, отримав від слоненяти за діяльної допомоги всього прогресивного людства цілу купу дуже болючих і неслабких ляпасів, таким чином, зробивши свою відправку на лікування практично неминучою.

читайте такожЧому Росію чекає розпад і бійня, як в 1917-му

І тут стався перший збій. Виявилося, слоненя, незважаючи на всі його подвиги і непохитність у сутичці з довбнем, у саму посудну крамницю брати відмовляються. Якраз через цих двох старих пердунів – Париж і Берлін.

Звісно, в такій ситуації моральний дух і жага потрапляння в посудну крамницю у слоненяти дещо зменшилася. Більше того, сам довбень, що хотів зжерти слоненя, саме такої ситуації і домагався, що б слоненя продовжувало вештатися одне і без нагляду зовні лавки, а не всередині неї, звідки його дістати було б вельми проблематично.

Однак ті "товарисчі", які взагалі затіяли всю цю комбінацію з відправкою довбню на лікування, явно перед цим годувати його не збиралися і не збираються. Інакше скрутити діда з бункера і сповити в гамівну сорочку було б куди як важче.

Натяки і вмовляння на двох старих європейських п...расів не діяли. Ніяких інших слонів в крамниці вони бачити не бажали і не бажають досі, виштовхуючи слоненя, що відчайдушно бореться, прямо в лапи зголоднілому довбню з бункера і ставлячи, таким чином, під загрозу весь сценарій і протокол лікування останнього.

Після недовгих роздумів і примірювань сценаристами було вирішено залишити цих європейських гомо-слонів з їхньою дорогоцінною крамницею... самих. І побудувати нову, велику і красиву посудну крамницю, спеціально для молодого і стрімко зростаючого слонячого поголів'я: Польщі, України, країн Балтії, країн Східної Європи і, можливо, Північної Європи з можливістю розміщення там також і екзотичних слонів із Туреччини і країн Кавказу.

читайте такожЧому США дадуть Україні ще тисячі Джавелінів, але не 25 старих МіГ-29

Ця відповідальна справа була доручена старому, шановному і вельми високопрофесійному слонознавцю з Острова, чим той і не забув зайнятися.

(Зараз ми знаходимося тут.)

На сьогоднішній день питання з лікуванням довбня практично вирішене, так само вже підібрані ліки і спеціальні лікарські методики. Проблема – так би мовити, другий "збій" – полягає лише в тому, що існування двох посудних крамниць вносить якийсь дисонанс і дискомфорт в загальний світоустрій, особливо враховуючи той факт, що десь далеко на Сході, за бункером довбня, що вимагає лікування, знаходиться ще один не зовсім адекватний му**к, який любить засипати океани і моря піском. І не факт, що довбень із му**ком нишком не домовилися зруйнувати геть усі лавки і крамнички.

Більше того, два старих зморщених євро-слона в непридатній крамниці ризикують взагалі все зруйнувати вщент, добровільно з неї вибравшись і віддавшись на поживу бункерному довбню.

читайте такожПутіна жорстко обдурили: чому шанси на палацовий переворот в Росії різко зростають

Зеленський протягом останнього часу звернувся з посланнями та зверненнями до парламентів кількох країн: Великої Британії, Польщі, Канади, США. Був ще й Європарламент.

Я думаю, не треба пояснювати, що U-24 – це не зі стелі. Поки що кожному слону пропонується зробити власний вибір. Той, хто буде продовжувати наполягати у своєму кретинізмі, ризикує опинитися в одній палаті з добре зафіксованим довбнем.

І так, до відома офігенно хитрожопих старих європейських слонів. Слоненя явно не забуде, хто і як себе повів у цій війні.

Костянтин Машовець, військовий журналіст, координатор групи "Інформаційний спротив", автор книги "Діалоги з нулів"

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред