На мій погляд, тут кілька найпростіших причин:
1. Тому що це було питанням часу. Ердоган від самого початку не збирався блокувати Швецію вічно або просто по приколу. Було зрозуміло від самого початку, що це політичний торг, і врешті-решт НАТО буде розширено. Приклад Фінляндії минулого року вже став такою собі репетицією. Туреччина блокувала Швецію не з ідеологічних причин, і не тому, що намагалася розвалити НАТО, а з суто прагматичних міркувань: урвати хоч щось, користуючись унікальним моментом.
2 Очевидно, що на Анкару чинився дуже серйозний тиск. Щоб його зняти, Ердоган пішов на поступки. Не тільки через тиск, але зокрема і з цієї причини. Зрештою, розривати відносини із Заходом заради членства Швеції в НАТО він не збирався. Захід потрібен Ердогану, як і Туреччина потрібна Заходу.
3. Стабілізація турецької зовнішньої політики. Після травневих виборів Ердоган пішов у технократизацію своєї політики і уряду з прицілом на місцеві вибори, плавний транзит влади і де-ідеологізацію відносин із Заходом. Це передбачало компроміс щодо Швеції, щоб прибрати токсичність від цієї історії і згладити кути у відносинах зі США та Європою. До того ж Ердогану і його владі вже нічого не загрожує, тому можлива "зрада" від такого рішення вже не така страшна.
4. Це частина угоди. Те, що нам відразу не оголосили про параметри угоди, не означає, що домовленостей немає. Це може означати, що Туреччина не змогла домогтися конкретних результатів до голосування в парламенті за ратифікацію заявки. Тобто, найімовірніше, туркам пообіцяли поступки, наприклад продаж літаків F-16 або іншого озброєння, зняття санкцій, що залишилися, тощо. Чи виконають обіцянки - ось це інше питання. Потрібен час.
Хто такий Ілля Куса
Експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу аналітичного центру "Український інститут майбутнього".
За освітою Ілля - аналітик-міжнародник. Навчався в Інституті міжнародних відносин у Києві за спеціальністю "Міжнародна інформація". У нього є досвід роботи журналістом: редактором міжнародних новин і кореспондентом, а також якийсь час він працював перекладачем. На посаді аналітика співпрацював з низкою громадських організацій в Україні, на його рахунку чимало публікацій у різних виданнях на тему міжнародної політики, насамперед на тему Близького Сходу.
Володіє англійською та арабською мовами.
Дослідницькі інтереси: геополітика, міжнародна безпека, боротьба з тероризмом, Близький Схід, зовнішня політика.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
