Чому Україні в 2021 році майже нічим хвалитися перед сусідами

Оцінюючи зовнішню політику України за 2021 рік, її можна назвати "стратегічною стагнацією".

Зокрема, відносини України зі Сполученими Штатами в 2021 році залишилися на колишньому рівні - вони не стали краще або гірше, хоча і намітилися певні розбіжності, пов'язані зі сприйняттям Росії.

У свою чергу, відносини України з Китаєм, які і без того в цьому році погіршилися, продовжать погіршуватися і в 2022 році в міру загострення американсько-китайського протистояння і того, як Україна буде все більше грати на боці США.

Судячи з 2021 року, Україну змушуватимуть обмежувати співпрацю з Китаєм - представники української влади, наскільки видно за їхніми заявами, готові працювати у фарватері США. Швидше за все, це вдарить по українських компаніях, які працюють в Китаї, і призведе до зниження експорту, а також до ослаблення позицій держави на міжнародній арені, тим більше, що посла України в Китаї немає, тому політична комунікація залишається паралізованою. Крім того, позови Китаю проти України будуть і далі отруювати відносини двох країн, що ризикує стати вічною проблемою (особливо, якщо в Києві будуть на це гостро реагувати).

Аналогічна ситуація, як у випадку з США, і з Європейським Союзом, оскільки в цьому році на європейському напрямку спостерігалася стагнація, але не в плані погіршення відносин, а, скоріше, у відсутності проривів.

Не надто відрізняється і ситуація у відносинах з сусідами і найближчими соратниками України. Той же Люблінський трикутник (Польща-Литва-Україна) варто оцінювати нейтрально, бо він не привів ні до яких практичних результатів, крім погіршення позицій України на білоруському напрямку.

При цьому позитивна тенденція у двосторонніх відносинах у 2021 році намітилася з Польщею. Зокрема, сторони спробували вийти за рамки питань національної пам'яті та історії, перевернути їх і сконцентруватися не на питаннях, які поділяють поляків і українців, а навіть знайти історичні події, які дозволяють об'єднати людей, що було ефективно.

читайте такожВтрата довіри та зацікавленості: яким був 2021 рік для української дипломатіїЗ іншими сусідніми країнами все не так добре - з Румунією, Чехією, Словаччиною відносини залишаються нейтрально-стагнуючими через відсутність активних політичних контактів. З Молдовою під час приїзду Майї Санду до Києва старт був хорошим, але через справу Чауса відносини залишаються в глухому куті і одне політичне питання гальмує розвиток подальших відносин. Хоча умови в Молдові зараз для України найбільш сприятливі, так як при владі знаходяться найбільш дружні Україні еліти.

З Угорщиною в перші вісім місяців, як і з Польщею, також була зроблена спроба вийти за рамки питань Закарпаття, але все зіпсував газовий контракт між Угорщиною і Росією. З Великобританією після візиту Зеленського до Лондона також було кілька цікавих історій, але і їх не можна вважати серйозними проривами.

Крім того, позитивним був рік і в збільшенні декларацій на підтримку України. Однак, якщо говорити про збільшення поставок озброєння в Україну від західних партнерів, то навряд чи цей рік варто називати вдалим.

У зв'язку з цим, наступного року Україні варто розраховувати як мінімум на збереження колишнього обсягу, як максимум - на незначне збільшення поставок озброєння і фінансової допомоги (наприклад, у разі ескалації протистояння з Росією) і не більше.

Причому це можливо тільки з боку США і Великобританії - європейці навряд чи приймуть таке рішення. Та ж Туреччина, відносини з якою в 2021 році розвивалися досить динамічно, особливо у сфері військово-технологічного співробітництва, може надати допомогу Україні тільки в разі створення спільного підприємства з виробництва безпілотників, що для української авіабудівної галузі могло б стати великим проривом, адже Україні потрібні інвестиції у виробництво, і з Туреччиною на це найбільше шансів.

Крім того, у разі реалізації повномасштабного нападу Росії, Україна також може розраховувати на посилення санкцій проти РФ, однак на цьому позитивні перспективи України на 2022 рік вичерпуються.

Ілія Куса, експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу Українського інституту майбутнього, спеціально для Главреду

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред