Чому ООН не змогла розблокувати Ормузьку протоку: Невзлін назвав причину

На тлі ескалації напруги навколо Ормузької протоки та ризиків для глобальних енергетичних маршрутів у Раді Безпеки ООН розгорнулася нова дипломатична суперечка. Підприємець та громадський діяч Леонід Невзлін аналізує, як позиції Росії, Китаю та західних країн вплинули на утримання резолюції безпеки судноплавства. У своїй колонці він пояснює, чому ухвалений компроміс фактично обмежує можливості міжнародної коаліції. Публікуємо його погляди мовою оригіналу.

Бахрейн вніс резолюцію до Ради Безпеки ООН з вимогою відкрити Ормузьку протоку. Початковий текст дозволяв країнам застосовувати "всі необхідні кошти" — стандартне формулювання ООН, що означає військову силу.

Росія та Китай заблокували проект резолюції. Франція теж виступила проти формулювання про застосування сили, хоча пізніше дала зрозуміти, що перероблений "оборонний" варіант може бути прийнятним. У результаті з фінального тексту зникла будь-яка згадка про наступальні дії. Залишилося лише право на "оборонні заходи".

Переклад з дипломатичного: коаліція може захищати судна, але не може атакувати іранські берегові об'єкти, з яких ведеться вогонь цими ж судами. Це приблизно як дозволити пожежникам гасити вогонь, але заборонити наближатися до джерела.

Рекомендуємо:

Трамп готовий закінчити війну в Ірані без відкриття Ормузької протоки – WSJ

Посол Росії Небензя заявив, що резолюція "не вирішує проблему". На його думку, вирішило б припинення вогню на умовах Ірану. Саме цього Москва і домагається, забезпечуючи Тегеран розвідданими та прикриваючи його у Раді Безпеки.

Росія, яка сама веде війну та окупує чужі території, блокує спроби світової спільноти відкрити стратегічну протоку. Китай, який закуповує іранську нафту за зниженими цінами в обхід санкцій, стурбований дотриманням міжнародного права. Картина звична. І саме тому розраховувати на ООН у цьому питанні означає втрачати час.

Джерело

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред