Чому в Україні на вулиці опинилась величезна кількість фахівців

26 листопада 2023, 14:46
Дуже серйозний удар по системі ПТУ зробила де-індустріалізація.
Чому в Україні на вулиці опинилась величезна кількість фахівців
Коли розпався совок, то сама система ПТУ не змінилась / фото: УНІАН

От в нас зараз часто бідкаються на розвалену систему ПТУ.

Тоді давайте розберемось яку систему ми успадкували від совка і чому вона розвалилась.

Для початку почнемо з того, що в СРСР сформувалась певна парадоксальна ситуація. Як правило, вчитись в ПТУ йшли люди, які не хотіли вчитись в школі. Не кажу, що вони були тупі, а просто не хотіли вчитись.

відео дня

З іншої сторони, треба розуміти, що совок пропунував досить непогані перспективи для робочих спеціальностей - стабільна робота на заводі, можна стати в чергу на квартиру. І багато хто дійсно не розумів: а для чого мені вчитись в школі? Краще піду після школи на швидкі курси в ПТУ і потім на завод

І коли ці хлопці та дівчата приходили в ПТУ, то перше що вони починали робити - це надолужувати пропущені шкільні знання, хоч і з більш чітким практичним професійним нахилом. І значна частина навчального процесу якраз була повязана з тією самою шкільною хімією, фізикою, геометрією.

Ми вчора говорили про токарів. Базовий навик по технології обробки металу передбачав розуміння з якого сплаву зроблена заготовка і його властивостей (міцність, крихкість, пластичність), різцями з яких сплавів треба його обробляти та як саме його обробляти - це все практична хімія та фізика. Креслення - це та сама геометрія. І тому багато вже в ПТУ розумів, що для роботи на заводі треба надолужувати знання зі школи.

Коли розпався совок, то сама система ПТУ не змінилась - туди продовжували ті хто не хотів вчитись в школі. Змінилась тільки економіка. Тепер вже ніхто не гарантував стабільної роботи і квартиру теж ніхто вже не давав. Змінились також уявлення людей про освіту. Тепер на перший план почали вилазити такі фактори як престижність професії. Престижними професіями вважались - економісти, юристи, лікарі. А от ПТУ саме через те, що туди йшли всі хто не хотів вчитись - стали непрестижними.

Плюс сюди треба додати, що дуже серйозний удар по системі ПТУ зробила де-індустріалізація. Коли після розвалу совка, величезна кількість заводів фактично залишилась без замовлень. В першу чергу тому, що багато заводів жили виключно за рахунок держзамовлень або ж були постачальниками цих заводів, часто навіть в різних республіках СРСР. І коли розпався СРСР, то з’явились кордони і якщо раніше завод був постачальником заводу в іншій республіці, то це вже стала інша країна. Одні керівники змогли адаптуватись до нових умов, ще деяких врятували державні замовлення, однак значна частина підприємств виявилась нездатною знати собі місце в новій економіці.

І це привело до того, що на вулиці опинилась величезна кількість фахівців, які були нікому не потрібні. А це в свою чергу приводило до того, що привабливість цих професій - падала до нуля. І це прискорило деградацію профтехосвіти.

Тому проблема дуже складна і я не бачу якогось простого рішення. Хоча насправді в мене є деякі ідеї.

Хто такий Павло Вернівський?

Павло Вернівський - економіст, аналітик. Спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів Capital Times. Експерт Інституту ім. Олександра Поля. Спеціалізується на макроекономіці, історії економіки.

Джерело

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакції.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред

Реклама

Останні новини

Реклама
Реклама
Реклама
^
Ми використовуемо cookies
Прийняти