Увечері 1 квітня Ізраїль, за даними західних медіа, завдав ракетного удару по представництву Ірану в столиці Сирії - Дамаску, унаслідок чого загинули десятки високопоставлених іранських чиновників і генералів. Серед загиблих був бригадний генерал Мохаммад Реза Захеді - старший командир Корпусу вартових ісламської революції (КВІР). Іран пообіцяв помститися і, згідно з даними ЦРУ, погрожує військовою відповіддю по Ізраїлю.
Насправді, є кілька варіантів того, як Іран вдарить по Ізраїлю. Перший - санкціонування ударів по території Ізраїлю з боку проіранських угруповань у Сирії, чого раніше не було.
Другий - розширення військових операцій або ударів на кордоні Ізраїлю та Лівану. Тобто те, що вже зараз відбувається, але можливе збільшення таких ударів аж до прямого зіткнення. І цього зараз намагаються уникнути.
Третій варіант - прямі удари Ірану по території Ізраїлю. В Ірану для цього є балістичні ракети, які досягають території Ізраїлю, і їх можуть застосувати, щоб продемонструвати силу (хоча ці ракети, найімовірніше, зіб'ють).
І четвертий варіант - це збільшення кількості нападів на американські військові об'єкти по регіонах. Нагадаю, такі випадки вже відбувалися на початку року, що призвело до загибелі трьох американських військовослужбовців, після чого США та Іран вийшли на таке собі крихке перемир'я. Але зараз удари знову можуть повторити, оскільки до американських військових об'єктів їм дотягнутися легше, ніж до Ізраїлю.
Який із цих варіантів буде обрано - буде видно. Однак починати повномасштабну війну з Ізраїлем для Ірану невигідно, і цього хотіли б уникнути. Але вони мають політично зберегти обличчя. Тому, з одного боку, їм потрібно відповісти, але з іншого боку, їм треба зробити це так, щоб не розпалити регіональну війну, бо для них вона надто дорога і ризикована. Крім того, економіка Ірану може не витримати повноцінної війни, особливо тривалої.
Не кажучи вже про те, що такої війни не хочуть ні на Заході, ні регіональні держави. Однак Росії як партнеру Ірану ця війна, навпаки, була б вигідна ідеологічно та інформаційно, оскільки дестабілізація Близького Сходу може призвести до зростання світових цін на нафту та інші товари. А з урахуванням проблем із затримками поставок контейнерних перевезень через Червоне море, це може призвести до серйозних економічних проблем не тільки у світі загалом, а й особливо на європейському ринку. Крім того, така дестабілізація змушуватиме країни ЄС і НАТО виділяти більше ресурсів і збільшувати свої витрати на наслідки такої кризи, що може скоротити допомогу Україні.
У рамках регіону Росія ж, навпаки, програє від такої війни, адже тоді під загрозу можуть потрапити позиції РФ у Сирії, яка в разі війни між Ізраїлем та Іраном автоматично стає однією з країн, на території якої вестимуться бойові дії. Тим паче, що у Росії наразі немає ресурсів, щоб повертати туди війська або розгортати додаткові системи протиповітряної оборони.
У глобальному плані Росія зможе грати на цій війні, адже вона вважає, що Захід не готовий воювати на кількох фронтах. Тому Захід зі свого боку намагатиметься попередити початок нової війни на Близькому Сході. А для цього країнам Заходу потрібно буде впливати на Ізраїль.
Нещодавній удар по консульству Ірану здійснив Ізраїль, і, більше того, Захід (судячи з реакції) не був ним задоволений. Захід уже навряд чи запобігатиме удару з боку Ірану, але надалі робитиме все, щоб до регіональної ескалації не дійшло.
І в Європі, і в Штатах є два ключові завдання - локалізація війни в Газі та недопущення її виходу за межі палестинських територій та Ізраїлю, а також припинення військової операції Ізраїлю в Секторі Газа. Американський президент Байден у телефонній розмові з прем'єром Ізраїлю Нетаньяху сказав про це прямим текстом, чого раніше не було. Ізраїль змушуватимуть припинити військову операцію, сподіваючись, що це призведе до деескалації.
Те, наскільки ці події відвернуть світ від війни в Україні - залежатиме від масштабів ескалації. Якщо дійде до регіональної війни, із залученням Ірану, Лівану, Сирії, США, Іраку, то тоді ми остаточно відійдемо на задній план у медійному плані (але не політично). Європа побоюватиметься, що не впорається з наслідками війни в Україні та на Близькому Сході, і будуть більш схильні розглядати заморозку війни в Україні, щоб зберегти керованість процесами. Тому в будь-якому разі дестабілізація Близького Сходу не відповідає нашим військово-політичним інтересам.
Ілія Куса, експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу Українського інституту майбутнього, спеціально для Главреда
Хто такий Ілія Куса
Експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу аналітичного центру "Український інститут майбутнього".
За освітою Ілія - аналітик-міжнародник. Навчався в Інституті міжнародних відносин у Києві за спеціальністю "Міжнародна інформація". У нього є досвід роботи журналістом: редактором міжнародних новин і кореспондентом, а також якийсь час він працював перекладачем. На посаді аналітика співпрацював із низкою громадських організацій в Україні, на його рахунку чимало публікацій у різноманітних виданнях на тему міжнародної політики, насамперед на тему Близького Сходу.
Володіє англійською та арабською мовами.
Дослідницькі інтереси: геополітика, міжнародна безпека, боротьба з тероризмом, Близький Схід, зовнішня політика.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред в Google News
