Сприйняття України відбувається через призму відносин світових лідерів до українського керівництва і особисто до Володимира Зеленського. На превеликий жаль, це ставлення змінюється разом із подіями, що відбуваються навколо України.
Оскільки перед Україною відкривається вікно можливостей, пов'язане з імовірним вторгненням Росії, ця можливість мала бути використана. Плюс, оскільки є увага і моральне зобов'язання підтримувати Україну, на превеликий жаль, це вікно не тільки не використовується, але і складається враження, що його сама українська влада намагається закрити зсередини. Іншими словами, робиться все для того, щоб Україна позбулася ефективної підтримки з боку західних союзників.
Це відбувається значною мірою завдяки скандалам, які регулярно відбуваються з українським президентом та українською владою. Зокрема, історія з невиконанням своїх зобов'язань - президент Зеленський з президентом США Джо Байденом підписував зобов'язання про призначення керівника САП, але зараз це все зривається. Це відбилося на співпраці українських і західних спецслужб - як наслідок, зараз, вперше з 2014 року, до мінімуму зведений обмін розвідданими, а частина українських політиків є персонами нон грата.
Таким чином, Україна позбавляється серйозної підтримки і псує відносини з багатьма найближчими союзниками.
З позитивів 2021 року можна відзначити створення Кримської платформи, яка так-сяк, але все-таки повертає Крим до міжнародного порядку, і ця історія матиме якийсь позитивний ефект у майбутньому.
Якщо ж розглядати цю ситуацію в довгостроковій перспективі, то правильні ініціативи, з якими виходить влада, значною мірою не реалізуються через нерозуміння українським керівництвом місця України на карті, а також завдань і викликів, які перед нею стоять.
читайте такожВтрата довіри та зацікавленості: яким був 2021 рік для української дипломатіїНаприклад, Зеленський і його оточення тривалий час заперечували концентрацію російських військ на кордоні, звинувачуючи американські ЗМІ в дезінформації і закликаючи не вірити. Як після цього до наших "побажань" будуть ставитися західні партнери - відповідь очевидна.
Навіть історія з Китаєм, коли була спроба прориву в україно-китайських відносинах, закінчується розчаруванням. Адже Китай не задоволений позицією Києва з низки питань і хотів більшої участі України, а єдине, що зробила Україна - відкликала підпис під резолюцією ООН Про захист прав уйгурів, не виконавши інших "хотілок" комуністичного Китаю.
Зіпсовані відносини і з Угорщиною, в результаті чого ми знаходимося на точці навіть нижче тієї, з якої починав Зеленський на початку свого президентства. Тому Угорщина продовжує блокувати засідання Ради "Україна-НАТО", і їхні вимоги тільки зростають.
Аналогічна ситуація великого розчарування з поляками, з якими Україна зараз входить в судові тяжби за економічними контрактами. Тобто за великим рахунком, проривів не було ніде.
Крім того, західних партнерів дратує невідповідність публічних декларацій подальшим діям - наприклад, економічне співробітництво України з Білоруссю - офіційно заявлений режим санкцій, а насправді Україна закуповує товари, електроенергію і продовжує закуповувати дизель.
Тим не менш, в України намітився явний позитив у військово-технічному співробітництві з багатьма країнами. В першу чергу, з Великобританією, Сполученими Штатами, Литвою, Канадою. Але, знову ж таки, це відбувається через те, що союзники розуміють нашу ситуацію і приймають політичне рішення про продовження співпраці незважаючи ні на що - ні на наявність скандалів, ні на токсичність влади - і його виконують.
Тому 2022 рік буде ще більш складним і турбулентним, ніж попередній - він покаже межі можливого. Дипломатія буде мімікрувати в інші механізми-тобто від словесності і вербалізації до публічного обміну ультиматумами. Причому цьому прикладу в майбутньому можуть послідувати країни з тоталітарними керівниками-Туреччина, Китай, Іран, Угорщина і це буде відбуватися все частіше.
Тарас Березовець, політтехнолог, директор компанії Berta Communications, співзасновник Українського інституту майбутнього, спеціально для Главреду
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред в Google News
