Найімовірніше, днями Україна отримає статус кандидата в члени Євросоюзу.
Питання – якими будуть умови, тобто що буде надаватися Україні в цьому статусі і що за це буде вимагатися взамін. Схоже, набір вимог буде стандартним, перш за все, боротьба з корупцією. Втім, враховуючи, які справи з корупцією в самому ЄС (особливо в Німеччині, де практично всі чиновники куплені Росією), питань до цієї умови буде багато.
Для України важливо те, як скоро вона отримає доступ до європейських фондів (гроші потрібні на відновлення зруйнованого в результаті війни з Росією), і доступ до ринку Євросоюзу. Все інше не так важливо.
В умовах, звичайно, можуть бути й різні нюанси, про які прямо лідери ЄС не говорять. Зокрема, територіальні поступки, на які повинна піти Україна у війні з РФ. Відкрито про це європейські політики не скажуть, оскільки тема настільки токсична, що про неї мовчать навіть проросійські партії в Європі.
Диявол, як завжди, буде критися в деталях, і європейці почнуть чіплятися до крапок, ком та інших незначних деталей, вишукуючи формальні приводи не надавати гроші Україні і гальмуючи її шлях до ЄС. Ця загроза цілком реальна.
Але – в України в Європі є потужне лобі: країни Балтії та Східної Європи. Тому можливість знайти компроміс у ЄС буде, як буде і можливість відстежувати завчасно всі ці рухи тіла політиків Старої Європи.
Напередодні оголошення рішення Єврокомісії про надання статусу члена ЄС до Києва з візитом мають прибути лідери Франції, Німеччини та Італії – Макрон, Шольц і Драгі. Втім, із приводу цього візиту багато невизначеності: то повідомляється, що він відбудеться, то представники когось із високопосадовців, які мають приїхати до України, спростовують цей вояж. Думаю, що ця невизначеність більшою мірою пов'язана з питаннями безпеки. Саме з цієї причини майже всі візити високопосадовців до Києва заздалегідь не анонсувалися, майже всі приїжджали несподівано. Наприклад, Ентоні Блінкен і Борис Джонсон приїжджали без попереднього розголосу і анонсів. Так робилося задля їхньої безпеки, адже війна в Україні триває, а хто знає, що в голові Путіна.
У будь-якому випадку, приїзд в Україну європейських лідерів – це хороший знак. Перш за все, це означає, що у Росії погані справи на полі бою, і європейські політики це теж бачать і починають розуміти, що їхня колишня поведінка (саботаж допомоги Україні) викликає дуже багато питань, а тому їм потрібно поспішати приєднатися до блоку переможців, щоб пізніше була можливість сказати: "Ми орали. Я і трактор".
Безумовно, під час цього візиту Україні можуть делікатно натякнути і запропонувати діяти менш жорстко щодо Росії. Європейські лідери можуть спробувати розвідати обстановку – а раптом ми погодимося поступитися, але наполягати вони не будуть. Можливо, Зеленського будуть вмовляти бути більш зговірливим із Москвою, можливо, будуть пропонувати якісь гроші (які Україна ніколи не побачить), але – без фанатизму. Вони подивляться, вийде чи не вийде, а раптом... Якщо не вийде, наполягати не будуть.
Важливо – якщо Україна скаже "ні", і ніяких поступок Росії не буде, то статус кандидата в члени ЄС їй все одно нададуть. Але, можливо, з переліком додаткових вимог, які раніше не передбачалися – просто щоб життя медом не здавалося.
читайте такожПерелом у війні з Росією: чому Німеччина і Франція бояться перемоги України
Що стосується повноцінного членства в ЄС, то українці до цього питання повинні підходити прагматично і відповісти собі на питання: що нам потрібно – шашечки або їхати. А Україні на цьому етапі потрібні ресурси для розвитку і доступ до ринків. Все інше не так важливо, адже є багато нюансів, і ЄС за деякими напрямками відстає від України: робота бюрократичної системи, якість банківської системи, медична допомога виявилася не такою райдужною, як нам розповідали. Дуже багато нюансів – чи варто їх повторювати?
Нам не варто гнатися за фантиками. Україну цікавлять зараз гроші на відновлення зруйнованого війною. А членство в ЄС передбачає необхідність іти на уклін до проросійських лобістів Путіна, які теж будуть довбати нам мозок.
Крім того, а хто сказав, що в ЄС нас хочуть бачити? Німеччина і Франція розуміють, що центр впливу в ЄС переходить у Східну Європу – до Польщі, України та країн Балтії. Таким чином, Берлін і Париж втрачають контрольний пакет в ЄС. Україна в Євросоюзі отримає право голосу при вирішенні багатьох питань, і керувати ЄС буде в тому числі й наша країна. До того ж, в України буде бекграунд переможця над Росією, а також за нею стоятимуть англосакси.
читайте такожСкоро Кремль несамовито заволає: як Росія втрачає аргумент, що пояснює анексію Криму
Європейці розуміють, в яку безглузду ситуацію вони потрапили: тепер вони змушені фінансувати відновлення України, але при цьому розуміють, що Україна ніколи не буде лояльна по відношенню до Німеччини і Франції, пам'ятаючи всі їхні шашні з Путіним, але при цьому буде лояльна до Британії, яка не є членом ЄС. Німці вже усвідомили, в яку безглузду ситуацію вони потрапили. Втім, все це третьорозрядні питання. Нас зараз цікавлять ресурси на відновлення країни і промисловості, а захистити себе, судячи з усього, ми зможемо вже самі.
Україні важливо визначити своє місце в Євросоюзі, а не бігати перед європейцями, заглядаючи до рота європейським політикам, корумпованим Москвою. Прийшов час позбутися комплексів.
читайте такожБуря вибухне не пізніше кінця літа: як далі розвиватиметься війна в Україні
І ще один важливий момент. Відбуваються глобальні переговори про те, що буде, коли закінчиться війна в Україні. Ще до початку повномасштабної війни з Росією розглядався варіант, який передбачав, що Україна оголошує про свій нейтральний статус, але вступає до ЄС. Членство в Євросоюзі виглядає більш нейтральним варіантом, ніж вступ до НАТО. Це може бути свого роду "пряником" для України за відмову від членства в НАТО.
Яскравий приклад такого варіанту – Кіпр, де є спірна територія – Північний Кіпр, окупований Туреччиною: Кіпр є членом ЄС, але не є членом НАТО.
Росію такий варіант цілком би влаштував.
Тому не виключено, що такий сценарій спробують реалізувати. А до того ж можуть спробувати проштовхнути Україні інші нюанси: не чіпати Крим, поступитися Росії ще в чомусь. Це дає простір для маневру, в тому числі Москві. Хоча Медведєв не так давно категорично заявив, що Росію вже не влаштовує і членство України в ЄС, але як базовий сценарій такий варіант розглядається.
Перспектива членства України в НАТО впирається в те, чи зможемо ми відвоювати всі окуповані Росією території. Без повернення Криму, Донбасу і всіх окупованих після 24 лютого територій вступ до Альянсу взагалі обговорюватися не буде. Про це говоритимуть суто віртуально.
Зараз, у будь-якому випадку, обговорюється питання формату безпеки Україні. Можливо, Україні безпосередньо гарантують безпеку великі країни, можливо, підшукають інший варіант. Це одна з базових ліній переговорів, які зараз ведуться.
Тарас Загородній, політичний та економічний експерт, спеціально для Главреда
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
