Світ живе власними інтересами. У тому числі і Туреччина, яка останнім часом все активніше заявляє про себе як про регіонального гравця. Не виключено, що Туреччина змусила союзників НАТО пом'якшити офіційну реакцію на примусову посадку літака Ryanair в Білорусі на прохання Росії.
У свою чергу, це могло бути підіграванням Російській Федерації. Ердоган грає на декількох фронтах - не визнає російським Крим, бо розуміє, що в Туреччині живуть кримські татари, які будуть його підтримувати, продає Україні зброю і заробляє на цьому гроші. З Росією він теж намагається не йти на фронтальне протистояння, адже світ такий, що сьогодні подружилися, а завтра – посварилися. Тому кажучи про позицію щодо резолюції НАТО, Ердоган також міг виторгувати у Путіна щось, аби РФ не була до неї занадто агресивною. Точок дотику у Туреччини і Росії достатньо - вони проявляють активність у тих самих гарячих точках - Сирії та Лівії. Причому Туреччина змогла зайняти в Лівії місце РФ за рахунок висадки свого десанту. Не виключено, що також могла йти мова про торги за Південний потік і вибивання знижок на російський газ.
Але в Білорусі незримо присутній ще один гравець - Китай. Тому в цьому рішенні можливий і китайський інтерес, оскільки вони не є членом НАТО і можуть співпрацювати з Туреччиною.
Цікава деталь - ІКАО, яка повинна розслідувати історію з посадкою літака, очолюють китайці. І позаяк китайці мають економічні інтереси в Білорусі, то, відповідно, саме вони могли в цьому рішенні Туреччини зіграти навіть більшу роль, ніж Росія.
читайте такожРосії немає сенсу бруднити руки у внутрішніх справах БілорусіКитай намагається закріпитися в Європі, і Білорусь для них – одна з точок входу. Крім того, це також і спроба відсунути Росію від їх сфери діяльності. Адже після інциденту в Мінську усі "шишки" летять на РФ і Білорусь, у той час як Китай майстерно грає на протиріччях Заходу і Росії. Тобто РФ у цьому плані - наче якесь опудало або жупел.
Іншими словами, Туреччина проводить удари вище ватерлінії - начебто і хотіли вдарити, але тільки неприємність зробили. Такі уколи можуть мати накопичувальний ефект - за законом діалектики кількість переходить в якість. При цьому навряд чи Держдеп США це сильно зачепить, але там це запам'ятають.
Тарас Загородній, політичний та економічний експерт, спеціально для Главреда
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред в Google News
