Вибух під Кримським мостом став найяскравішим і частково першою ланкою в ланцюжку нової стратегії Кремля в його підготовці до саміту на Балі. Основною причиною спецоперації з вибухом під мостом стало усвідомлення Кремлем провалу стратегії шантажу ядерним ударом і необхідність її заміни, але успіхи ЗСУ і саміт G-20 теж вплинули на рішення про неї.
Озвучена Москвою версія, що міст звалився в результаті детонації вибухівки на фурі, що довго їхала до нього з Болгарії через Туреччину, Грузію, Вірменію і знову Грузію, не гідна аналізу через свою неспроможність і явно створюється аврально, що називається "на коліні". Кадри вибуху і багато іншого ясно вказують, що автомобіль ні до чого, бо вибух і обвалення сталися в результаті вибуху на судні, що проходило під мостом. У московській версії є всього три варті уваги речі - це довга низка країн, якими нібито проїхала фура, завзяте ігнорування факту, що, вибух стався під мостом, а не на мосту, і її технічна абсурдність, незалежно від того, хто організував вибух: спецслужби України, Букіна-Фасо або РФ.
Просте питання – що не має однозначної відповіді, - чому водолази ФСБ досі не підняли з дна залишки судна, на якому під мостом стався вибух, і не повідомили, що воно йшло під прапором Індонезії, Бразилії, ПАР або іншої країни G-20, на яку хотів би натиснути Кремль, щоб вона голосувала в ООН за його вказівками. Зрозуміло, в команді судна були або українці, або залучені до співпраці СБУ африканці, які і влаштували вибух. Схематично так повинна була виглядати вихідна версія цієї операції спецслужб РФ, від якої в Кремлі чомусь терміново відмовилися і стали нести марення з фурою і робити нерви Болгарії, Туреччини, Грузії та Вірменії.
Дуже ймовірно, що відмова від добре підготовленої версії і заміна її маячнею з фурою викликана якимись обставинами, які несподівано розкрилися у відносинах РФ з даною країною, які зробили фігурування її прапора в цій історії для Москви зараз вкрай небажаним. Оскільки прапор судну і порт приписки Москва змінити на свій смак не може, то судно під мостом вона не помічає і складає ахінею з фурою. Від вихідної версії в цій історії залишаються тільки спецслужби України, бо зовсім без них не можна і заради них затівався вибух.
Величезний стовп полум'я, що піднімається в кадрах з-під мосту після вибуху вказує, що міст підривати не планували, а хотіли отримати піротехнічний ефект за кращими зразками Голлівуду. Красива пожежа навколо поїзда з цистернами нафти на розташованому трохи вище залізничному прольоті теж наводить на думку про трюки каскадерів: горіло ефектно, але незрозуміло що. Явно не мастило коліс. Горіло акуратно біля цистерн, але вони не вибухнули. Картинка палаючого моста вийшла чудова, саме така, яку треба показувати глядачеві. Полум'я під час вибуху теж ефектне, але воно триває секунди, а пожежа з густим чорним димом – це те, що можна транслювати довго.
Спецслужби України, і не тільки вони, із задоволенням підлили б бензину у вогонь на мосту або підкинули б дров, але на жаль, нічим не могли допомогти в цьому спецслужбам РФ, які організували настільки ефектне видовище заради картинки для телебачення. При зйомках її екіпаж судна не постраждав, оскільки воно йшло під мостом на "автопілоті". Постраждали тільки водій фури і суддя з компанією в легковому автомобілі, які випадково опинилися в таку ранню годину на порожньому мосту. Але їх попереджали, не треба їздити в окупований Крим з Тамані, й особливо в момент, коли ФСБ на мосту знімає кіно.
Картинка з вогнем кіношникам з ФСБ вдалася на славу, але до Голлівуду вони все-таки не дотягли. Як картинку не різали, але зовсім суденце і хвилю від нього під опорами моста перед вибухом вирізати не змогли. Більш того, в результаті зйомок впало півтора км мосту, що в план і бюджет зйомок не входило. У бюджеті були тільки кіптява і незначні пошкодження, які якщо не до обіду, то до вечора ремонтники повинні були усунути і відкрити рух на зло спецслужбам України.
Замість цього виникли питання до піротехніків-виконавців і до братів Ротенбергів, що мали підряд на будівництво моста, який повинен був витримувати ракетні удари, землетруси і зрушення ґрунтів в Керченській протоці. Піротехніки з ФСБ навряд чи переборщили з вибухівкою або були антифашистами, незважаючи на слова Корсунського, посла України в Японії, про те, що комусь за цю історію з мостом коли-небудь публічно дадуть високу нагороду. Корсунський, схоже, просто тролив ФСБ. Зате питання до якості моста і Ротенбергів очевидні, і це притому, що ні ВСУ, ні СБУ, ні полк "Азов", ще й не починали щось робити з цим мостом. Результат цих питань - Ротенбергу не дали поспіль на відновлення мосту. "Чекісти" вирішили відновлювати його до літа 2023 р.через свою фірму-пустунку "Нижньоангарсктрансбуд".
Через тиждень "чекісти" раптом чомусь вирішили повернутися до своєї вихідної версії про те, що вибух стався не на мосту, а на судні під ним. Путін заявив про це 14 жовтня на саміті в Астані, але не сказав, під прапором якої країни йшов в Азовське море за зерном порожній балкер, який вибухнув під мостом. Тепер вирізані кадри з ним будуть клеїти на місце.
Вибух цього балкера був не єдиною спецоперацією, яку на минулих вихідних проводили "чекісти" в рамках пошуку нової стратегії замість ядерного шантажу, що зайшов у глухий кут. "Чекісти" також пошкодили підводний електрокабель зі Швеції до Данії, що призвело до його тимчасового відключення, здійснили кібератаки на чотири великі аеропорти в США, що призвело до зупинки рейсів, і кібератакували розклад приміських поїздів у Німеччині. Потім потік нафтопровід "Дружба" в Польщі, який, виявляється, працював, а не стояв. Але "чекісти" не могли впоратися з усім поодинці, тому залучили армію для нанесення ракетних та інших ударів по містах України в понеділок. Вони також просили армію потрапити ракетою в пам'ятник Тарасу Шевченку в центрі Києва для денаціоналізації України, але армія з цим завданням не впоралася, притому, що дуже старалася.
В сумі це називалося, якщо НАТО категорично забороняє РФ завдати ядерного удару, навіть обмеженого, по Україні, то РФ піде іншим шляхом. РФ буде бомбити греблі, електростанції і мости в Україні, виправдовуючи це ефектною пожежею на мосту в Крим, і влаштує українцям другий Голодомор і перший Холодокост, як назвала це Лана Зеркаль.
Тобто, буде довго домагатися звичайними озброєннями того, що ядерними вибухами можна домогтися набагато швидше. Якщо у відповідь на це НАТО буде нарощувати фінансову і військову допомогу Україні, то Холодокост пошириться на Європу, і частково торкнеться США. Причому без таких ракетних ударів як по Україні, а силами тих "хороших" росіян, які масово поїхали ще в перебудову і встигли виїхати зараз до того, як в ЄС зрозуміли: "хороших" росіян не буває, є тільки умовно хороші, як і умовно їстівні гриби. Якщо їх довго в чомусь вимочувати і виварювати, то з часом вони стануть їстівними, але необов'язково, особливо якщо технологію вимочування дотримувалися погано.
Ця нова стратегія "чекістів" була цілком очікувана і по-своєму логічна. Не ясно було лише те, коли вони до неї перейдуть. Після провалу лютневого бліцкригу в Кремлі були абсолютно впевнені: у армії РФ цілком достатньо сил і ресурсів, щоб завдати кілька вражаючих поразок ЗСУ і примусити Україну до капітуляції і відмови від частини своєї території. Треба лише пошкребти по базах зберігання танків, в'язницях та інших засіках. Але після поразки армії РФ на Харківщині і звільнення Лиману в Кремлі зрозуміли: це не працює і 21 вересня оголосили часткову мобілізацію всіх своїх ресурсів. Успіхи ЗСУ на Інгульці поставили "чекістів" перед фактом, що часткова мобілізація нескоро дасть результати, а до цього ЗСУ встигнуть неабияк скоротити армію РФ і звільнити багато з щойно анексованих територій.
Тому "чекісти" з нетерпінням чекали ювілею Путіна, щоб влаштувати ефектну пожежу на Кримському мосту, який в цій їх схемі займає таке ж місце, як підпал Рейхстагу у гітлерівців. Гітлерівці після пожежі стали гнатися за комуністами і соціал-демократами, а ра**исти стали бомбити інфраструктуру України. Цим вони вирішили відразу кілька тактичних і стратегічних завдань.
Перш за все, переключили увагу ВСУ з наступу на посилення системи ППО, що дасть такий потрібний перепочинок окупаційної армії РФ, дозволить наситити її "чмобіками" і через місяць перейти до атак за стандартами Сталіна і Жукова – на снарядах і солдатах не економити, взяти висоту в призначені терміни. "Чекісти" хочуть створити за лінією фронту в тилу ЗСУ інфраструктурну порожнечу, через що планомірно руйнують Запоріжжя, а потім проривати фронт натовпами "чмобіків", не рахуючись з втратами.
Військові теоретики всіх часів і народів скажуть: це нераціонально і приведуть багато аргументів. Російські військові практики дадуть відповідь - важливий результат, а не його ціна, і за ціною ми не постоїмо. Треба - покладемо мільйон, треба два, може і десять мільйонів, як у Другу світову війну, і потім будемо цим довго пишатися. Поки вважаємо, що досить буде покласти сто-двісті тисяч "чмобіків", щоб домогтися бажаного результату. А що робити, якщо НАТО категорично забороняє застосовувати ядерну зброю.
Але у цієї стратегії росіян є кілька своїх дефектів. Найбільший серед них той, що їх ресурси не безмежні, в тому числі і число "чмобіков". Тому "чекісти" загрожують Холодокостом Європі з розрахунку, що вона припинить озброювати ЗСУ. Загрожують, бо почали підозрювати, що не зможуть довго воювати за канонами Жукова. Підозрюють, що зруйнувати інфраструктуру України теж не зможуть через дефіцит ракет і протидії ППО. Через це і закупили дешеві іранські дрони, які тепер будуть самі випускати, виходячи з того, що сотні їх прорвуть ППО. Доведено літаючими "трубами" ХАМАС, що таки пробили "Залізний купол" Ізраїлю. Це називається: кількість може компенсувати низьку якість. Однак, на практиці це не обов'язково гарантує навіть частковий успіх.
В якомусь обсязі "чекісти" такі проблеми усвідомлюють, тому шукають додаткові до цієї стратегії важелі і способи виграти час. В рамках цих пошуків відкрили програму "Холодокост для Європи" і намагаються організувати війну глобальних Сходів і Заходів. За канонами повинна бути війна глобальних Півднів і Півночі, але оскільки РФ сама на півночі і якщо не в "золотому", то в "срібному" мільярді, то доводиться говорити про війну Заходу і Сходу. Все це Путін і викладав днями в Астані. Але тільки на одній Астані "чекісти" не зупиняться і Путіна хоч тушкою, хоч опудалом, але відправлять на Балі повторити все це ще раз. Його відеозвернення з Москви до саміту на Балі явно не матиме такого ефекту.
Тому, похорон Путіна у 2022 р., який за інформацією джерел від професора Солов'я, якісь групи в Кремлі обіцяли у 2021 р. в приватних бесідах Демпартії США, можуть відбутися тільки після саміту на Балі. Тепер "чекісти" після підпалу Кримського моста і зміни всієї стратегії прагнуть запропонувати адміністрації Байдена новий варіант компромісу.
Суть його зводиться до того, що "чекісти" зобов'язуються не влаштовувати Холодокости ні ЄС, ні Україні, і навіть не будуть намагатися зруйнувати її інфраструктуру глибше, ніж на 10-20 км від лінії фронту. "Чекісти" відмовляються навіть вимагати від України визнати їх захоплення і взагалі щось від нас офіційно і ультимативно вимагати. Гробити тисячі "чмобіків" на проривах лінії фронту теж не будуть. Натомість Байден повинен взяти на себе зобов'язання скоротити поставки зброї ЗСУ до такого рівня, який не дозволить їм вести великі наступи. Бойові дії де-факто заморожуються з обох сторін і зводяться лише до відточування майстерності артилеристами. Україна, США, ЄС і Великобританія нічого з РФ не підписують і ніяких захоплень не визнають, але і не роблять активних бойових дій до 2024 р., коли в Україні, США і РФ пройдуть президентські вибори і пародія на них. Щось типу нового "перезавантаження" імені Барака Обами до кінця 2024 р., а там буде видно. "Чекісти" змінюють стратегію і пропонують повернутися до дуже "холодної" війни, але без великих вибухів, і тим більше ядерних. Це можна також назвати перемир'ям до кінця 2024 р.
Ця зміна стратегії "чекістами", які знову обіцяють Демпартії США, що у 2024 р. Путін якщо не помре, то точно не переобереться, має певні шанси бути прийнятою Білим домом через низку причин. У тому числі через світоглядні установки самої Демпартії, впевненої, що якщо довго читати "Біблію" дияволу, то він покається і почне повільно виправлятися. У Москві цю їхню властивість добре знають, чому ще з радянських часів воліли, щоб президентом США був схильний умовляти демократ, а не республіканець, готовий вихопити кольт або "Томагавк".
У президента-республіканця всі російські крейсери-ракетоносці давно вже лежали б на дні не тільки чорного, але і Каспійського моря, і питання про закриття неба над Україною просто б не стояло, економлячи бюджет США. Президент-демократ вісім місяців не може визначитися з тим, чи може армія України завдавати ударів американськими ракетами по території держави-агресора. Якою буде реакція Вашингтона на зміну стратегії "чекістами" і їх пропозицію таємного перемир'я поки складно сказати. Не виключено, що ця пропозиція буде прийнята, але за умови, що армія РФ, імітуючи оборонні бої, піде з Херсона, Сватове і Стародуба. Великим успіхом в переговорах можна буде вважати її відхід з Енергодара, але це дуже сумнівно.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
