Замах на Дональда Трампа: помилки, на яких ніхто не вчився

Тема дня - постріл у Пенсильванії. Про це багато хто написав і так уже занадто багато, але все ж є один момент, на який слід звернути увагу під ракурсом, який багатьом буде неприємним і багато в чому образливим. Погано тільки, що на цей момент звернуть увагу не багато хто...

Думаю, всі звернули увагу на те, як російська пропаганда енергійно завелася після новини про замах на Дональда Трампа і одразу ж стала бачити "український слід". У зоні бойових дій одразу ж почали летіти в бік українських позицій снаряди з написами "За Трампа!", Марія Захарова вибухнула своїми звинуваченнями українців, російський сенатор Цеков безпосередньо звинуватив Україну, а в Радфеді впевнені в "українському сліді".

Рекомендуємо:

Які наслідки матиме замах на Трампа?

Звучить це все як крайня форма шизофренії, в усьому звинувачувати Україну, навіть у виверженні вулкана в Ісландії, але є нюанс...

Протягом останніх кількох років в інформаційному просторі України і справді формувалася негативна думка і сприйняття Дональда Трампа. Над ним жартували, його вкрай різко критикували і навіть ображали, причому не банальні ЛСДшники, а люди дещо вищого рівня. І якщо ви думаєте, що вивчення громадської думки американські політики проводять тільки в США, то ви помиляєтеся.

Звичайно ж, російські спецслужби про це прекрасно знають і намагаються максимально використати присутність негативного інформаційного фону щодо Трампа, який формувався роками, проти України і донести до експрезидента і ймовірного майбутнього президента США цю інформацію саме в контексті дискредитації нашої країни.

Проблема в тому, що ми вкотре самі ж встаємо на одні й ті самі граблі та дозволяємо нашому ворогу використовувати це проти нас же.

Нагадаю, що коли Дональд Трамп обирався в президенти вперше, дехто, ще до завершення підрахунку голосів, поспішив привітати з перемогою Гілларі Клінтон, образ якої в українському інформаційному просторі ідеалізувався. Результат?

Коли ж Дональд Трамп не пішов на другий термін, усі радісно заплескали в долоні, думаючи, що з цим політиком можна попрощатися, і дозволяли собі надто багато і навіть більше стосовно нього. Тепер же, постріл у Пенсільванії додає Дональду Трампу неслабкого прискорення.

Все це я до чого?

Напевно, до того, що яким би ти не був патріотом, який переживає за долю своєї країни, але кожному потрібно бути ще й дипломатом, адже саме ти можеш стати в майбутньому інструментом у руках ворога, який той використає проти твоєї ж країни.

І можна довго говорити, наскільки нереалістичними, божевільними і шизофренічними є конспірологічні теорії російських пропагандистів про "український слід" у замаху на Трампа, але суть така, що така людина, як Дональд Трамп, цілком може в них повірити.

Скажімо так. У шизоїдності росіян сумнівів немає, але й нам слід дечого навчиться з цієї історії. Наприклад, дипломатичної стриманості та політичної коректності щодо політиків країни-союзниці. А то сформуємо цілий пласт хейту в соціальних мережах, а розгрібати потім нашому дипломатичному сектору і політичному керівництву...

Джерело

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред