Повномасштабного і раптового наступу не буде

Отже, це буде вирішальний тиждень.

Дипломатичні маневри Макрона, у тому числі й телефонна човникова дипломатія минулої неділі, не можуть задовольнити інтереси Путіна, якому потрібна домовленість з Байденом, а не з Макроном. Макрон лише посередник між Москвою, Києвом і Вашингтоном. І дуже часто цей посередник видає бажане за дійсне.

У Білому домі реагують на ситуацію і перспективи домовленостей з Кремлем песимістичніше. Особливо щодо "нової європейської системи безпеки", в яку грається Макрон.

І Блінкен і Байден вже попередили, що безпековий саміт з Путіним не відбудеться, якщо станеться напад на Україну.

Навіть зустріч Блінкена з Лавровим 24 лютого може зірватися у випадку як інтервенції 22 лютого так і політичних рішень Держдуми і Федеральних зборів про "визнання Л/ДНР" 22 лютого. Думаю, що саме ці дві опції розглядатимуться сьогодні на Радбезі РФії.

Особисто я схиляюся до думки, що воєнного зіткнення на донбаському чи азовському напрямку вже не уникнути. Воно вже, власне, відбувається, у вигляді артилерійських обстрілів. Поки що.

читайте такожРосія програє цю війнуРосійська воєнна пропаганда вже підготувала більшість свого населення до війни з Україною. На військові навчання і логістичні маневри витрачено колосальні кошти, людські і часові ресурси. А мета, налякати Україну і Захід, не досягнута.

Здати назад після політико-дипломатичної поразки - відмови виконувати російські ультиматуми, означатиме для Путіна ризик втратити владу у самій Росії. Там уся його легітимність (рейтинг) тримається на уявленнях мас про його силу, а не очевидну слабкість.

Не мій, але точний опис ситуації для Кремля - стратегічний пат. Це війна на виснаження і боротьба нервів. Вихід із якого для Путіна - там де й вхід. Через бойові дії, як це не сумно.

Захід не покарав належним чином РФ за міжнародні злочини, вчинені у Криму і в ОРДЛО. Превентивні санкції тепер також не накладає, хоча вже є за що. Логічне пояснення тільки одне: Захід досі хоче деескалації, а не перемоги й покарання агресора. Тому в Кремлі не дуже то й бояться санкцій як таких. Поки з ними ведуть діалог, санкцій не буде. І росіяни будуть підтримувати такий діалог.

читайте такожРосія готова підривати снаряди в КиєвіПовномасштабного і раптового наступу не буде, буде локальний і повзучий - для демонстрації сили. Але швидше за все не такий успішний, як сподіваються росіяни. І це може поламати всі розрахунки їхнього Генерального штабу. Аж до того, що у Путіна звинуватять генералів у своїх поразках і спробують перекласти провину на них.

Побачимо. Вже скоро. Куди піде історія - дорогою "визнання" чи переговорів.

В учорашньому комюніке Єлісейського палацу було одне неприємне формулювання - про ініціативи по виконанню мінських домовленостей, з якими виступила українська сторона останніми днями...

Не піддавайтеся.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред