Попередження владі: чому Британія заговорила про плани Кремля

Британія застерігає владу від сумнівних коаліцій у майбутньому уряді, бо особи на кшталт Мураєва можуть розраховувати лише на потрапляння до парламенту.

За даними британської розвідки, екс-нардепа Євгенія Мураєва вважають потенційним керівником окупаційного уряду, підконтрольного Кремлю / УНІАН

Нещодавно міністерство закордонних справ Великої Британії заявило про наявність доказів змови щодо встановлення проросійської влади в Україні на тлі планів Кремля щодо вторгнення в Україну. Зокрема, дані розвідок Британії вказують на те, що російська влада прагне встановити проросійського лідера в Києві, а в якості потенційного кандидата розглядається колишній народний депутат Євгеній Мураєв.

Помітно, що Велика Британія шукає шляхи для посилення свого впливу на європейському просторі, бо після виходу з ЄС вона потребує нових зон впливу. Плюс є достатньо неоднозначна ситуація із внутрішніми рейтингами прем’єра Бориса Джонсона, яка проявляється у геополітичному плані. Тобто тут ми бачимо, що Велика Британія, на відміну від найсильніших країн ЄС, Франції та Німеччини, займає більш активну позицію у питанні України. Направлення свого часу військового корабля до Чорного моря, передача зброї, заяви про імовірну вісь Британія-Польща-Україна з одного боку, засвідчують те, що новими сферами впливу Британія може розглядати країни Східної Європи, які незадоволені позицією ЄС, а з іншого - усвідомлюють небезпеку з боку РФ.

І це - перший важливий момент, який пояснює активність Британії в українському питанні.

Другий момент - в Україні, при посиленому протистоянні між Зеленським і Порошенком, тобто двома особами, які продовжують втомлювати суспільство, відкривається вікно можливостей для третіх політичних сил. Зокрема, не дуже вдала спроба влади розпочати судовий розгляд справи Порошенка-Медведчука або сприяв непередбачуваному зростання рейтингу Порошенка, або ж, навпаки, хтось із політтехнологів партії влади сподівався на те, що Порошенко одноосібно очолить пальму першості і таким чином вийде до другого туру президентських виборів, де буде зручним партнером для Зеленського. Останні соцопитування показують, що їх рейтинг майже зрівнявся - у Порошенка є висхідний вектор, але при цьому у нього є "стеля" величезного антирейтингу. Але при цьому падіння рейтингу Зеленського не зупинене, тож надалі виникатиме питання, чи потрапить до другого туру сам президент, що і створює можливості для третіх зацікавлених сторін.

І з цих політичних сил найменші шанси мають ті, хто сприймається як проросійські - у них є та сама "стеля", але вона пов’язана з російською орієнтацією. І тому електоральних можливостей у представників партій ОПЗЖ, НАШ тощо для перемоги на президентських виборах немає - шанси у тих, хто має нейтральну позицію, або в уяві суспільства пов’язаний не з політикою, тобто медійні персонажі-аналоги Зеленського.

Тож які б не перехоплювалися розмови і хто б не говорив про гетьманство і таке інше, реальних можливостей для перемоги на президентських виборах у демократичний спосіб у осіб на кшталт Мураєва немає - вони можуть розраховувати хіба що на потрапляння до парламенту.

читайте також"РФ призначить главою окупаційного уряду": Мураєв прокоментував заяву МЗС БританіїНагадаю, з нинішними тенденціями ситуація у Слуги народу катастрофічна - іншого політичного проекту влада не створила, відповідно, виникатиме питання про коаліцію і коаліційний уряд. Цей уряд може створюватися різними політичними силами. Зараз їх небагато і саме у цьому полягає проблема влади, бо для неї неприйнятні ані ОПЗЖ, ані ЄС, а серед прийнятних проходить до майбутнього парламенту не так багато.

Тому чи можна сприймати як реалістичну загрозу, яка висунула британська розвідка - навряд чи. Але це, скоріше, питання не про загрозу, а про застереження (наприклад, як застереження щодо коаліцій у новій Верховній Раді за 2,5 роки) з боку партнерів, які, на відміну від Франції та Німеччини, хочуть сприяти Україні у її протистоянні з Росією.

Наслідком цього буде ще більше посилення стратегічного партнерства з Британією, причому не лише у питанні військової розвідки, а й подальшої поступової орієнтації бізнесу саме на Велику Британію.

Тобто Україна знайшла собі союзника. Але публікація цих даних свідчить не стільки про плани Росії, а скільки про зацікавленість Британії брати участь у посиленні стосунків з Україною. Саме для цього їй потрібно надавати інформацію і наскільки ця інформація перевірена і реалістична (бо посилення інтересу до України фактично відбувається лише останнім часом), розвідка Британії ще не усвідомила. Для них цей напрямок достатньо новий і розбиратися у тому, чи реальна це загроза, чи це перехоплення звичайних перемовин, яких можуть бути тисячі, у них ще не було часу. Вже помітне бажання, але їм треба більше часу на розуміння ситуації.

Олександр Доній, політичний аналітик, голова Центру досліджень політичних цінностей, колишній народний депутат України, голова мистецького об'єднання "Остання барикада", спеціально для Главреду

Реклама
Підтримайте Главред

Останні новини

Реклама
Реклама
Реклама
Ми використовуемо cookies
Прийняти