Спроба номер два: чому путінське військо не полишає намірів захопити Харків

Позначення Харкова як військово-політичного центру залишається у планах Росії. Однак у РФ на це немає ресурсів.

Російські війська продовжують обстріли Харкова / УНІАН

Президент Володимир Зеленський заявив про плани Росії здійснити повторний наступ на Харків.

У Росії для цього є кілька причин. Перш за все, Росія має стратегічні напрямки своєї діяльності по захопленню основних об’єктів в Україні. Один із пріоритетів — вийти на кордони Луганської та Донецької областей, і відповідно захопити Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Бахмут, Слов'янськ і Краматорськ.

Саме туди наразі кинуті основні сили, зняті навіть з південних регіонів і туди ж підтягнуті резерви з так званих Л/ДНР. Але при цьому у їх тилу стає угруповання українських військ, яке тисне на росіян з одного боку в Ізюмському напрямку аж до кордону, а з іншого до Слов’янська, що створює передумови для оточення окремих угруповань, що рухаються на Слов’янськ.

Для росіян це - загроза, яку б вони хотіли зняти.

Ця тактика Росії розроблена не тільки задля стримування, а, можливо, і для попередження наступальних операцій з метою нейтралізації і сковування українських сил, аби вони не допомагали на Луганському і Донецькому напрямках. Адже наряду з тим, що війська РФ проводять основне завдання біля Сєверодонецька, вони стримують наступ Збройних сил України з боку Харкова.

Якщо Росія подумає, що вони ефективні на східному напрямку, тобто якщо вона завершить кампанію по захопленню Сєвєродонецька, Лисичанська, Слов’янська, Краматорська, тоді може бути здійснена друга спроба захопити обласний центр і тоді всі сили можуть бути кинуті на Харків.

Для успішного наступу на Харків росіянам потрібно виділити приблизно 80-100 тисяч військових. Зараз там здебільшого задіяні сили стримування, 25-30 тисяч, які проводять окремі атаки, контратаки, ракетні обстріли "Ураганами" та "Смерчами". Але це ще не наступ — у перспективі, якщо вони завершать операцію на Сході, у них можуть звільнитися резерви для наступу.

Особливо у тому випадку, коли з українського боку не буде успіху в наступальній операції в районі Ізюму та у напрямку україно-російського кордону - тоді у росіян може вивільнитися близько 40-50 тисяч, які вони можуть використати для наступальних операцій, підтягнувши туди ракетні комплекси і декілька сотень танків.

Харків сьогодні надважливий для Росії, тому що захопивши його, Росія передбачає створити там квазіуряд. Адже створення його у Лисичанську, Сєвєродонецьку, Краматорську чи навіть у Херсоні (хоч і там для цього вже немає перспектив) не буде таким символічним. Інша справа Харків, який деякий час вважався столицею України.

Саме тому їм важливо створити передумови для анклаву — створення столиці, з якої можна буде заявити про створення окремої республіки і провести там псевдореферендум про приєднання, щоб згодом починати звідти нову наступальну операцію на вільну територію України, включно з Києвом, південними та західним областями. Однак варто розуміти, що для цього Росії знадобляться щонайменше півмільйона росіян. На сьогодні Росія таких потуг немає - у неї немає ані людських ресурсів, ані ракетних засобів і новітньої техніки, ані елементарно мотивації.

читайте такожХаркову загрожує нова атака окупантів: Арестович закликав вивозити дітей з містаТож позначення Харкова як військово-політичного центру залишається у планах Росії. Однак на даний час повноцінний наступ на Харків малоймовірний. Адже Росія ще не виконала навіть тих завдань, які ставила перед собою у Луганській і Донецькій областях. Крім того, Україна зараз має хороші перспективи по півдню - Мелітополю та іншим напрямкам - де Росія не може залучити додаткові резерви, щоб зупинити українські війська.

Зважаючи на це, найближчим часом триватимуть жорсткі бої з використанням важкої артилерії, масованих ракетних обстрілів, адже укріпрайон Харкова і Харківської області надзвичайно потужний і так просто Росії його не взяти.

Тим більше, що російська воєнна машина ослаблена в особовому складі і штурмувати таке велике місто просто нереально. На відміну від української, яка підтягує резерви і може за кілька тижнів перейти у масштабний контрнаступ. Але спочатку треба не допустити захоплення Луганської і Донецької областей.

Микола Маломуж, ексголова Служби зовнішньої розвідки України, генерал армії України, спеціально для Главреда

Реклама
Підтримайте Главред

Останні новини

Реклама
Реклама
Реклама
Ми використовуемо cookies
Прийняти