Саме час почати замислюватися про середньо- і навіть довгострокові підсумки провалу "не-війни" з Україною, яка все більш впевнено котиться до свого неминучого фіналу. І на жаль для прихильників гасла "можемо повторити", фінал цей прямо протилежний їхнім сподіванням.
На мій погляд, політична криза в країні саме по собі безславне завершення "спецоперації" не створить. Когось адже потрібно буде оголосити винним у такому завершенні, і одним-десятьма прізвищами тут не обійдешся. Під ніж підуть багато. А значить-вперше за довгі роки раптово відкриються соціальні ліфти для всієї тієї гидоти, яка пріє на других ролях і у якої немає ніяких перспектив. Точніше, не було. А ось тепер вони можуть з'явитися, і в інтересах цих "заднескамеечных" мерзотників (а інших путінська система у себе не тримає) з'являється шанс на просування.
Гранична умова - стабільність (точніше, стійкість) системи. У разі її краху шанс у цієї публіки різко падає, так як вони — про апаратну війну, доноси, вилизування начальницьких ДУП, але не про пряму боротьбу, яка виникає в разі краху системи. Тому Путін і ці персонажі сьогоднішнього другого ешелону неминуче і об'єктивно стають союзниками. Можливо, ситуативними.
Путіну важливо утримати персональну владу, "заднескамеечникам" — втопити безпосереднє начальство і висунутися на його місце. І головна умова, яка важлива для цих союзників-утримання потопаючого корабля на плаву.
Тому людей з нинішнього оточення Путіна після завершення "не-війни" чекає різанина, яку вони, звичайно, можуть спробувати уникнути через переворот (до речі, теж варіант, хоча і вкрай малоймовірний. З тієї ж самої причини - підбір оточення йшов з точки зору вибору людей з найгіршими морально-вольовими якостями. Труси, дурні, злодії, зрадники і просто мерзотники, але не особистості). Тому швидше за все, їх будуть різати, а вони будуть покірно чекати своєї черги, сподіваючись на одне: а раптом ось особисто мене це не торкнеться. Адже я ж хороший, ну правда?
Думаю, що оновлення кадрів буде досить масштабним і не дуже розтягнутим за часом. За рік-півтора (максимум) велика частина тих, хто сьогодні на виду і на слуху, в такому сюжеті згинуть і про них ніхто особливо і не згадає. Когось відправлять на синекуру, яка буде служити хіба що розрадою, когось просто викинуть на мороз. Ну, а когось і по всій строгості. Останні дві категорії майже рівні між собою за наслідками, так як в Росії "влада-власність" — це нероздільна категорія. Викинуті з системи дуже швидко будуть експропрійовані, у них віднімуть практично всі, а для цих людей такий стан від смерті нічим не відрізняється.
читайте такожЧому Путіна скоро знесутьОсь тут і виникає цікаве питання: а цим сьогоднішнім "заднескамеечникам" власне Путін буде потрібен або вони в підсумку швидко зрозуміють, що без нього якось спокійніше? Зовнішню-то проблему ніхто не знімає: захід чітко дав зрозуміти, що поки Путін біля керма, ніякі санкції зняті не будуть. А скоріше, навпаки. Добре отримати велику посаду, але хотілося б до неї і відповідні плюшки. А тому питання: "навіщо він нам?" виникне швидко.
Я вважаю, що після того, як військова частина нинішніх вправ каудільо буде згорнута через висихання можливостей, нас чекає двостадійний процес, де на першому буде відбуватися кадрова ротація, а на другому — пошук нового фюрера.
Доля самого Путіна, до речі, тут абсолютно нецікава: його можуть з пошаною проводити, можуть здати в Гаагу, можуть просто не дати прокинутися яким-небудь похмурим ранком. Ось взагалі нецікаво. Але те, що в такому напрямку рухатиметься творча думка нової пост-"невійськової" знаті, у мене особисто особливих сумнівів не викликає. Питання тут тільки одне: як довго вони будуть шукати нового пахана, і чим взагалі ці пошуки завершаться, бо тут вже своя розвилка ймовірностей і свої власні внутрішні сюжети.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред в Google News
