У День Незалежності Лукашенко, який надав територію Білорусі російським військам для вторгнення в Україну і завдання ударів по українських містах, здивував, привітавши українців зі святом і побажавши миру.
Незважаючи на те, що офіційно Україна не перебуває в стані війни з Білоруссю, в українців є персональний рахунок до Лукашенка, як до лідера держави, з території якої почалася агресія і завдаються ракетно-бомбові удари по Україні.
У посланні Лукашенка до українців до Дня Незалежності України насправді нічого дивного немає, адже він завжди слідував логіці "розумне теля двох маток смокче".
Довгий час Лукашенку вдавалося балансувати між Росією і колективним Заходом. З одного боку, він загравав із Заходом в обмін на певні послаблення, а з іншого – вичавлював із Росії максимальні торговельні, економічні та фінансові преференції.
Однак у нинішній ситуації білоруська економіка стовідсотково залежить від Росії. Адже білоруський майдан після виборів у Білорусі кардинально змінив ситуацію, і Лукашенко порушив баланс. І тепер він прекрасно розуміє, що він відповідатиме за війну в Україні, але намагається якось мікшувати ситуацію, що склалася, щоб показати відмінність позицій Росії і Білорусі. Інше питання – наскільки у нього це вийде.
В будь-якому разі, ще не знята загроза другої хвилі вторгнення Росії з території Білорусі. Хоча, з військової точки зору, сил там явно недостатньо. Однак те саме ми чули від військових експертів і в лютому, але, тим не менш, вторгнення відбулося. Тому нічого ще не закінчилося.
В даному випадку Лукашенко намагається повернутися до традиційної для нього політики "і вашим, і нашим", але на тлі всього, що сталося за останні півроку, виходить це у нього вельми карикатурно, натягнуто і неприродно. Звідси і така реакція українського суспільства на його привітання та звинувачення в лицемірстві.
Втім, не можна виключати, що, коли Росія почне програвати у війні, Лукашенко почне шукати шляхи зближення із Заходом і Україною. Можливо, він уже хоче і готовий до цього. От тільки хто йому дозволить? Лукашенко даремно думав, що продав душу дияволу – він її подарував.
Кремль не дасть Лукашенку зробити нічого подібного, і у батьки може раптово погіршитися стан здоров'я, або з ним може статися щось погане, тільки-но в Кремлі помітять стратегічну нелояльність. Залежність Лукашенка від Кремля радикально зросла за останній рік, і від цього йому вже нікуди не подітися.
Спроби шукати шляхи зближення із Заходом і зради Путіна можливі, це в дусі Лукашенка. Але зробити цього йому не дадуть.
Саме привітання Лукашенка не насторожить Кремль, адже там не покладаються на слова і прекрасно знають, що собою являють лінгвістичні вправи Олександра Григоровича. Згадайте хоча б, як він говорив, що Білорусь перетне українсько-білоруський кордон хіба що на тракторі, але з Білорусі пішли танки. Після всього цього ставитися серйозно до слів Лукашенка не варто.
Навіть якби Лукашенко не слав привітання Україні, він і так під пильним наглядом Кремля, його дуже щільно зараз опікають. Крок вправо, крок вліво – цього йому зробити не дадуть.
Втім, ще не вечір, і з території Білорусі навздогін за привітаннями Лукашенка можуть прилетіти, наприклад, Іскандери. Тим більше, в останні тижні такі "гостинці" для України завозилися Росією на територію Білорусі.
Отже, одна справа слова, інша – все те, що ми бачимо на практиці. А на практиці ми поки що бачимо посіпаку агресора.
Андрій Золотарьов, політолог, директор аналітичного центру "Третій сектор", спеціально для Главреда
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Viber
